Неоуніверсалізм як модель реконструкції модерного філософування у ситуації постмодерну

Стаття присвячена філософсько-антропологічному аналізу неоуніверсалізму як способу
відновлення у трансформованому вигляді “проекту Просвітництва” в умовах кризи симуляції
цінностей тотальності (модерн) та плюральності (постмодерн). Неоуніверсалізм розглядається як
новітня форма модерного філософування, типологічними рисами якої є: висока раціональність,
інтегративність, холізм, суб’єктність, повернення до онтології, транскультура, діалог етосу та
естетики.

Article is devoted to philosophical and anthropological analysis of the neouniversalism as a method of
reconstruction in transformed way “the project of Age of Enlightenment” at the period of crisis of total
Modern and plural Postmodern values. The neouniversalism is seemed like the newest form of modern
philosophy with some typical characteristics. They are: high rationality, integration, holism, subjectivity,
ontologically attracted, transcultural, dialog of ethos and aesthetics.