Критична потужність як індикатор витривалості у спорті: методи, моделі, застосування

Abstract

Критична потужність стала одним із провідних індикаторів у спортивній фізіології, що дозволяє окреслити межу між стабільним і нестабільним метаболічним станом під час навантажень середньої тривалості. Вона відображає максимальний рівень інтенсивності, який спортсмен здатен підтримувати протягом тривалого часу без наростаючої втоми. У циклічних дисциплінах – таких як велоспорт, біг чи веслування – критична потужність слугує інструментом для оцінки рівня витривалості, побудови тренувальних програм і моделювання змагальної діяльності. Аналіз сучасного стану вивчення проблематики показує, що критична потужність є надійним показником витривалості, що поєднує простоту, фізіологічну обґрунтованість і практичну цінність. Вона дозволяє оцінити здатність спортсмена тривалий час підтримувати стабільне навантаження та моделювати інтервальні стратегії. Попри методологічні відмінності, сучасні моделі КП можуть бути адаптовані до польових умов українського спорту. Для точності слід дотримуватись стандартизованих протоколів, враховувати індивідуальні особливості та поєднувати КП з іншими фізіологічними показниками. Адаптація міжнародних методик до локальних умов – ключ до створення нормативів витривалості та освітніх програм для тренерів. Подальші дослідження мають охоплювати порівняння КП з іншими порогами, динаміку W′ та цифрову інтеграцію, що сприятиме розвитку спортивної науки й конкурентоспроможності України.Critical power (CP) has emerged as a leading physiological indicator for delineating the boundary between stable and unstable metabolic states during medium–duration exercise. It reflects the highest intensity an athlete can sustain over time without progressive fatigue accumulation. In cyclic sports such as cycling, running, and rowing, CP serves as a practical tool for assessing endurance, structuring training programs, and modeling competitive strategies. This paper reviews current approaches to CP assessment, emphasizing its physiological validity, methodological simplicity, and applicability in field conditions, particularly within the constraints of Ukrainian sports infrastructure. CP correlates with VO₂max, MLSS, and lactate thresholds, yet offers advantages in non–invasive field testing. The integration of CP with W′ (anaerobic work capacity above CP) enables detailed modeling of high–intensity performance and interval strategies. The article discusses various computational models (hyperbolic, linear, 3–minute all–out) and highlights the importance of standardized protocols, individualization, and multi–parametric monitoring. The potential for local adaptation of CP/W′ methodologies, digital integration via Excel–based tools, and development of national endurance standards is underscored. Future research directions include comparative analysis with other threshold markers (FTP, MLSS, VT2), longitudinal tracking of W′ dynamics, and implementation of CP–based systems in mobile platforms and coach education.