Особливості застосування фізіотерапетичних вправ при гонартрозі у жінок з ожирінням 1-2 ступеня

Ожиріння є одним з найбільш серйозних факторів ризику розвитку і прогресування остеоартрозу (ОА). В першу
чергу це відноситься до первинного ОА колінних суглобів, при якому виявлено чітку залежність між ІМТ і ризиком ОА.
Втрата ваги при остеоартрозі колінного суглобу може привести до клінічно значущого покращення больових відчуттів
і сповільнити прогресування структурних пошкоджень, але недостатня кількість індивідуально спрямованих
терапевтичних програм для таких пацієнтів потребує більш детального вивчення проблеми. Більшість дослідників у
своїх рекомендаціях зазначають, що фізичні вправи при ОА слід виконувати в положенні сидячи або лежачи для
розвантаження ураженого суглоба (суглобів). Фізіотерапевтичні вправи виконують у щадному режимі щодо хворого
суглоба, тобто в положенні розвантаження. Вправи не повинні бути інтенсивними, викликати біль, травмувати
уражений суглоб. Вправи виконують без великого фізичного зусилля, повільно, виключають стрибки та підскоки. Об’єм
рухів ураженого суглоба поступово збільшують. Під час занять уникають посилення больових відчуттів, здійснюють
рухи за всіма осями суглоба. Важливим є диференційоване тренування ослаблених м’язів шляхом чергування активних та
пасивних рухів з ізометричними вправами, навчання хворих розслабленню м’язів, особливо за наявності функціональних
м’язових контрактур.

Obesity is one of the most serious risk factors for the development and progression of osteoarthritis (OA). This primarily
refers to the primary OA of the knee, which reveals a clear relationship between BMI and the risk of OA. Weight loss in osteoarthritis
of the knee joint can lead to clinically significant improvement in pain and slow the progression of structural damage, but an
insufficient number of individually targeted therapeutic programs for such patients requires a more detailed study of the problem.
Most researchers note in their recommendations that exercise in OA should be performed in a sitting or lying position to relieve the
affected joint (s). Physiotherapy exercises are carried out sparingly in relation to the sore joint, that is, in the unloading position.
Exercises should not be intense, cause pain, injure the affected joint. Exercises are performed without much physical effort, slowly,
eliminating jumps and jumps. The range of motion of the affected joint is gradually increased. During classes, avoiding the increase
in pain, make movements along all axes of the joint. It is important to differentiate the training of weakened muscles by alternating
active and passive movements with isometric exercises, training patients to relax muscles, especially in the presence of functional
muscle contractures.