Гендерна політика в Олімпійському русі: статистика, тенденції та баланс участі (1900–2024)

Стаття присвячена аналізу гендерної політики в міжнародному спортивному русі на прикладі Олімпійських ігор у період з 1900 по 2024 рік. Основна увага приділяється статистичному вивченню динаміки участі жінок у літніх та зимових Олімпійських іграх, а також розгляду інституційних змін, що сприяли поступовому досягненню гендерного балансу в олімпійському русі. У роботі систематизовано ключові міжнародні ініціативи, нормативні документи та політичні кроки, що формували підґрунтя для впровадження принципів гендерної рівності в межах МОК, зокрема Брайтонську декларацію, Пекінську платформу дій та Олімпійський порядок денний 2020+5.
Дослідження ґрунтується на аналізі офіційної статистики МОК, документів Національного олімпійського комітету України та міжнародних звітів про гендерну рівність у спорті. На основі зібраних даних простежується сталий ріст кількості спортсменок: від 2,2% у 1900 році до 50% запланованої участі у 2024 році. Також аналізуються медальні здобутки жінок-учасниць збірної України, що засвідчує не лише кількісне, а й якісне зростання їхнього внеску.
Окрему увагу приділено соціокультурному виміру проблеми, зокрема бар’єрам участі жінок у спорті, таким як стереотипи, обмежений доступ до ресурсів, нерівне медіа-висвітлення. Критично оцінено впровадження гендерних стратегій МОК, серед яких окремі ініціативи мають переважно декларативний характер і потребують системнішого втілення. Підкреслюється, що формальна рівність ще не гарантує фактичного паритету, оскільки багато аспектів пов’язані із ширшими культурними практиками, освітніми моделями та рівнем підтримки жіночого лідерства у спортивному менеджменті.
У підсумку, стаття демонструє складність і багатогранність процесу гендерної інтеграції в олімпійському русі та окреслює напрями для подальшого вдосконалення політики гендерної рівності у міжнародному спорті.

This article is dedicated to the analysis of gender policy in the international sports movement, using the case of the Olympic Games from 1900 to 2024. The focus is placed on the statistical study of the dynamics of women's participation in the Summer and Winter Olympic Games, as well as on the institutional changes that have contributed to the gradual achievement of gender balance in the Olympic movement. The study systematizes key international initiatives, regulatory documents, and political measures that have formed the foundation for implementing gender equality principles within the IOC, including the Brighton Declaration, the Beijing Platform for Action, and the Olympic Agenda 2020+5.
The research is based on the analysis of official IOC statistics, documents from the National Olympic Committee of Ukraine, and international reports on gender equality in sport. The collected data demonstrate a steady increase in the number of female athletes—from 2.2% in 1900 to a projected 50% participation in 2024. The analysis also examines the medal achievements of Ukrainian female athletes, highlighting both quantitative and qualitative improvements in their contribution.
Particular attention is given to the sociocultural dimension of the issue, including barriers to women's participation in sport such as stereotypes, limited access to resources, and unequal media coverage. The implementation of the IOC’s gender strategies is critically assessed, with some initiatives described as predominantly declarative and in need of more systematic realization. It is emphasized that formal equality does not yet ensure actual parity, as many aspects are tied to broader cultural practices, educational models, and the level of support for women's leadership in sports governance. In conclusion, the article demonstrates the complexity and multidimensional nature of gender integration in the Olympic movement and outlines directions for further development of gender equality policy in international sport.