Контекст іудаїзму в філосовських поглядах Еманюеля Левінаса

У статті показано, що діалогічний спосіб мислення, на якому наполягає Левінас, глибоко
вкорінений у духовну культуру іудаїзму (концепція Завіту), проаналізовано діалогічні ідеї мислителя.
Доводиться, що відношення поміж Я та Іншим наділене в його концепції принципово асиметричним
характером, що вирізняє погляди Левінаса від поглядів інших представників філософії діалогу,
зокрема Мартіна Бубера. Зроблено висновок, що завдяки впливам іудаїзму, мислитель, поглиблюючи
та радикалізуючи окремі положення (асиметрія відносин Я та Іншого) діалогічної парадигми,
виходить за її межі.

In the article it is shown that the dialogical way of thinking, on which Levinas insists, is deeply
implanted in spiritual culture of Judaism (the concept of the Precept), is analysed the dialogical ideas of the
thinker. It is proved that the relation between I and Other has essentially asymmetric character that
distinguishes Levinas’s views from views of other representatives of philosophy of dialogue, in particular
Martin Buber. It is made a conclusion that thanks to influence of Judaism, the thinker, deepening and
radicalizing separate provisions (asymmetry of the relations I and Other) a dialogical paradigm, goes
beyond its limits.