Теоретико-методичні основи розвитку рухливості аеробної системи у велосипедистів, які приймають участь в гонках на треку

Abstract

Мета роботи — теоретично обґрунтувати та розробити методику вдосконалення рухливості аеробної системи енергозабезпечення для кваліфікованих велосипедистів які приймають участь в гонках на треку. Методологія. Застосовано аналіз наукової літератури, моделювання тренувальних навантажень та синтез практичного досвіду. Наукова новизна. Обґрунтовано авторську методику інтервального тренування за схемою «1 хв роботи / 1 хв пасивного відпочинку». Обґрунтовано, що часте чергування навантаження та повного відновлення забезпечує максимальну амплітуду коливань споживання кисню, тренуючи швидкість розгортання окиснювальних процесів (T₅₀) без надмірного ацидозу. Висновки. Запропоновано модель періодизації спеціальних навантажень у річному циклі, де базовий протокол (1 хв/1 хв) модифікується від рівня анаеробного порогу (підготовчий етап) до рівня максимального споживання кисню та змагальних режимів (передзмагальний етап).To theoretically substantiate and develop a methodology for improving the mobility of the aerobic energy system in qualified track cyclists. Methodology. The study employed analysis of scientific literature, modeling of training loads, and synthesis of practical experience. Scientific Novelty. The author’s interval training methodology based on the "1 min work / 1 min passive rest" scheme is substantiated. It is substantiated that frequent alternation of load and complete recovery ensures maximum amplitude of oxygen consumption fluctuations, training the rate of oxidative process deployment (T₅₀) without excessive acidosis. Conclusions. A model of training load periodization within the annual cycle is proposed , wherein the basic protocol (1 min / 1 min) is modified from the anaerobic threshold level (preparatory stage) to the maximal oxygen uptake level and competitive regimes (pre-competition stage).