Динаміка психологічного стану та якості сну в пацієнтів після холецистектомії при застосуванні фізичної реабілітації

У статті досліджується динаміка психологічного стану та якості сну в пацієнтів після холецистектомії із застосуванням методів фізичної реабілітації. У дослідженні взяли участь 27 пацієнтів, рандомізовані на дві групи: група І (n=14) приймала тільки медикаментозні засоби, група ІІ (n=13) у поєднанні із фармакологічними препаратами мала реабілітаційне втручання із застосуванням фізичних вправ та гігієни сну. За результатами дослідження: у ІІ групі встановлено статистично достовірні зменшення (р<0,05) проявів дисфункції сну; у пацієнтів І групи за даними опитування зменшилися на 6,09% (р>0,05), а в ІІ групи – на 8,70% (р<0,001). Прояви депресії у пацієнтів І групи за даними опитування зменшилися на 36,2% (р<0,001), а в ІІ групи – на 54,8% (р<0,001). Ознаки ситуативної тривожності у пацієнтів, які отримували тільки медикаментозне лікування постхолецистектомічного синдрому зменшилися на 17,6% (р<0,001), а в пацієнтів які отримували фізичну реабілітацію (у вигляді терапевтичних вправ) на 46,4% (р<0,001). Висновок. Реабілітаційне втручання пацієнтів на довготривалому етапі зумовило зміну психологічного функціонування та зменшення проявів депресії, тривожності та продемонструвало статистично достовірне зменшення дисфункції якості сну.

The article investigates the dynamics of psychological state and sleep quality in patients after cholecystectomy using physical rehabilitation methods. The study involved 27 patients who were randomized into two groups: group I (n=14) took only medications, group II (n=13) in combination with pharmacological drugs had a rehabilitation intervention with the use of physical exercises and sleep hygiene. Results. At the initial examination using the PSQI questionnaire, we found changes in the quantitative and qualitative characteristics of sleep in patients after cholecystectomy. The average severity of impairment in the components of sleep latency, sleep quality, sleep disturbances, normal sleep efficiency, and daytime functioning was found. The overall score of sleep quality in patients after cholecystectomy was unsatisfactory. After the rehabilitation intervention in group II, according to the survey, statistically significant reductions in sleep quality dysfunction (p<0,05) were found - by 8,70% (p<0,001); in patients of group I - by 6,09% (p>0,05). Signs of situational anxiety in patients who received only medical treatment of postcholecystectomy syndrome decreased by 17,6% (p<0,001), and in patients who received physical rehabilitation (in the form of therapeutic exercises) by 46,4% (p<0,001). According to the study of the dynamics of the psychological state of patients during treatment and rehabilitation, we see that the manifestations of depression in patients of group I according to the survey decreased by 36,2% (p<0,001), and in group II - by 54,8% (p<0,001). Conclusion. Rehabilitation intervention for patients on a long-term phase using such means as food modification, increased physical activity, physical exercises to increase aerobic function, breathing exercises, strength exercises, sleep hygiene led to a change in psychological functioning and a decrease in depression, anxiety and demonstrated a statistically significant decrease in sleep quality dysfunction.