Comparative analysis of the assessment of the psycho-emotional state of students after completing the Max Luscher color test

The period of study at a university for young people often coincides with the age crisis of transition from youth to maturity, during which emotional, intellectual, conative (behavioural) processes reach their peak of development with the simultaneous maximum disclosure of the spiritual and moral foundations of the personality. This age period is manifested by the active construction of semantic and goal-setting constructs, which often determine the further course of life. During this period, there is a transition from formed psychological security, developing on the experience of collective overcoming of difficulties, to the disclosure of psychological culture, determining an autonomous way of developing a life position and individual acceptance of life in general. accumulate a large comprehensive experience of interaction with the environment and build his own life position, but also to develop abilities that allow him to pass on professional and life experience to other people and generations. In the context of the modernization of the higher education system of Ukraine, in connection with the dynamic changes taking place in our country, competitive specialists are being trained, whose important professional characteristics are a positive attitude to activity, emotional stability, predictability of personality development. Modern students, experiencing high intellectual and emotional stress during their studies at a university, today often have a negative dynamics of attitude to educational activities. One of the reasons for this situation is a decrease in their stress resistance. The study of the processes of regulation of activity, mental states, psychological resistance to stress, in particular among students of such future professions as "person-person", for students of technical education, is today more than ever a relevant area of scientific and practical research in psychology, which must certainly lead to the creation of effective preventive methods of counteracting stressors - at least in professional activities.

Період навчання молоді у ВНЗ часто збігається з віковою кризою переходу від юності до зрілості, під час якої досягають піку розвитку емоційні, інтелектуальні, конативні (поведінкові) процеси з одночасним максимальним розкриттям духовно-моральних засад особистості. Цей віковий період проявляється активним конструюванням змістових і цілепокладальних конструктів, які часто визначають подальший життєвий шлях. У цей період відбувається перехід від сформованої психологічної безпеки, що розвивається на досвіді колективного подолання труднощів, до розкриття психологічної культури, визначення автономного способу вироблення життєвої позиції та індивідуального прийняття життя в цілому. Разом ці дві якості складають єдине ціле – психосоціальну стійкість особистості, яка дозволяє людині не тільки накопичувати великий всебічний досвід взаємодії з навколишнім середовищем і вибудовувати власну життєву позицію, а й розвивати здібності, що дозволяють їй передавати професійний і життєвий досвід іншим людям і поколінням. В умовах модернізації системи вищої освіти України, у зв’язку з динамічними змінами, що відбуваються в нашій країні, здійснюється підготовка конкурентоспроможних фахівців, важливими професійними характеристиками яких є позитивне ставлення до діяльності, емоційна стійкість, прогнозованість розвитку особистості. Сучасні студенти, які зазнають високого інтелектуального та емоційного навантаження під час навчання у ВНЗ, сьогодні часто мають негативну динаміку ставлення до навчальної діяльності. Однією з причин такої ситуації є зниження їх стресостійкості. Вивчення процесів регуляції діяльності, психічних станів, психологічної стійкості до стресу, зокрема у студентів такої професії майбутнього, як «людина-людина», для студентів технічної освіти сьогодні як ніколи є актуальним напрямком науково-практичних досліджень у психології, що неодмінно має призвести до створення ефективних профілактичних методів протидії стресовим факторам – принаймні у професійній діяльності.