Українська культурна ідентичність у часи війни: літературно-публіцистичні, соціально-психологічні, освітні та інформаційні виміри спротиву

Аналітична записка є узагальненням результатів дослідження різних аспектів культурної ідентичності в умовах російсько-української війни, що розглядається як війна не лише за територію, а насамперед за право на самобутність української нації. У записці проаналізовано, як культура, медіа, література, публіцистика та соціальні практики стали інструментами спротиву, самоусвідомлення та символічної мобілізації українського суспільства. Окрема увага приділена ролі культури як форми захисту національної ідентичності, що об’єднує суспільство перед екзистенційною загрозою та сприяє міжнародному визнанню України. Розкрито значення культурної дипломатії, перекладної літератури, волонтерства, цифрових ініціатив і міжкультурної комунікації як чинників формування нового національного наративу та зміцнення глобальної солідарності з Україною. Підкреслено зростання суспільного запиту на психоемоційну підтримку, а також трансформацію вищої освіти в напрямі інтернаціоналізації та міжкультурної взає-
модії. Війна поставила на порядок денний питання інформаційної безпеки як цілісного культурно-соціального щита, що забезпечує національний суверенітет, єдність та стійкість у гібридній реальності.