Феномен самодостатності особистості у класичній психології
Вантажиться...
Файли
Дата
Автори
Бігун, Н. І.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
НПУ імені М. П. Драгоманова
Анотація
Стаття присвячена актуальній проблемі становлення особистості в умовах сьогодення. На сьогодні у суспільстві неабиякого значення набувають особистісні якості людини, які забезпечують її здатність ефективно адаптуватися до динамічних соціальних, економічних, культурних, політичних, глобальних змін; спроможність самостійно визначати вектор власної життєдіяльності та самореалізації, обирати для цього адекватні конструктивні засоби і шляхи; бути життєстійкою та психологічно благополучною в умовах підвищеної стресогенності життя у сучасному світі. Чільне місце серед перелічених властивостей займає самодостатність особистості.
У статті обґрунтовано актуальність проблеми "самодостатності" як предмету наукового пошуку: вказано на необхідність визначення "самодостатності" як наукової категорії у соціокультурному і психологічному вимірах, дослідження "самодостатності особистості" як феномена психології; визначення критеріїв, рівнів та показників розвитку самодостатності особистості, умов і механізмів її формування; на потребу в розробці ґрунтовного діагностичного комплексу, який дав би можливість різностороннього, системного дослідження цього феномена. Здійснено теоретичний аналіз феномена самодостатності особистості на основі огляду особливостей його презентації у працях психологів-класиків.
Автор пропонує підхід до розуміння самодостатності, не як певного завершеного здобутку психічного розвитку людини, фіксованого на тій чи іншій віковій стадії, а як безперервного процесу становлення якісно своєрідних властивостей особистості, що забезпечують її здатність до повноцінного задоволення вікових потреб розвитку, максимально можливого вивільнення і застосування внутрішнього потенціалу, та оптимального його використання для успішної адаптації і продуктивної життєдіяльності.
Статья посвящена актуальной проблеме становления личности в условиях современности. На сегодня в обществе немалое значение приобретают личностные качества человека, которые обеспечивают его способность эффективно адаптироваться к динамичным социальным, экономическим, культурным, политическим, глобальным изменениям; способность самостоятельно определять вектор собственной жизнедеятельности и самореализации, выбирать для этого адекватные конструктивные средства и пути; быть жизнестойким и психологически благополучным в условиях повышенной стрессогенности жизни современного мира. Ведущее место среди перечисленных свойств занимает самодостаточность личности. В статье обоснована актуальность проблемы "самодостаточности" как предмета научного поиска: указано на необходимость определения "самодостаточности" как научной категории в социокультурном и психологическом измерениях, исследования "самодостаточности личности" как феномена психологии; определения критериев, уровней и показателей развития самодостаточности личности, условий и механизмов ее формирования; на потребность в разработке детального диагностического комплекса, который дал бы возможность разностороннего, системного исследования этого феномена. Осуществлен теоретический анализ феномена самодостаточности личности на основе обзора особенностей его презентации в трудах психологов-классиков. Автор предлагает подход к пониманию самодостаточности, не как завершенного достижения психического развития человека, фиксированного на той или иной возрастной стадии, а как непрерывного процесса становления качественно своеобразных свойств личности, обеспечивающих ее способность к полноценному удовлетворению возрастных потребностей развития, максимально возможного высвобождения, применения внутреннего потенциала и оптимального его использования для успешной адаптации, продуктивной жизнедеятельности.
The article is devoted to the actual problem of personality in today's conditions. Today the personal qualities of a person in society acquire considerable significance which ensure its ability to quickly adapt to dynamic social, economic, cultural, political and global changes; to determine the vector of its own life and self-realization, to choose for this purpose adequate constructive means and ways; be resilient and psychologically safe in conditions of increased stressorogeneity of life in the modern world. The leading place among the listed properties is the self-sufficiency of the personality. The article substantiates the relevance of "self-sufficiency" as a subject of scientific research: pointed to the need to define "self-sufficiency" as a scientific category in sociocultural and psychological dimensions, the study of "self-sufficiency of personality" as a phenomenon of psychology; definition of criteria, levels and indicators of development of self-sufficiency of the person, conditions and mechanisms of its formation; on the need for the development of a detailed diagnostic complex that would enable of a comprehensive, systemic study of this phenomenon. A theoretical analysis of the phenomenon of self-sufficiency of personality based on a review of the features of its presentation in the works of psychologists-classics. The author offers an approach to understanding of self-sufficiency, not as definite complete achievement of human mental development, fixed in this or that age stage, but as a continuous process of the formation of qualitatively distinctive properties of personality that ensure its ability to the full satisfaction of age-related development needs, The maximum possible release and application of internal potential, and its optimal use for successful adaptation and productive livelihoods.
Статья посвящена актуальной проблеме становления личности в условиях современности. На сегодня в обществе немалое значение приобретают личностные качества человека, которые обеспечивают его способность эффективно адаптироваться к динамичным социальным, экономическим, культурным, политическим, глобальным изменениям; способность самостоятельно определять вектор собственной жизнедеятельности и самореализации, выбирать для этого адекватные конструктивные средства и пути; быть жизнестойким и психологически благополучным в условиях повышенной стрессогенности жизни современного мира. Ведущее место среди перечисленных свойств занимает самодостаточность личности. В статье обоснована актуальность проблемы "самодостаточности" как предмета научного поиска: указано на необходимость определения "самодостаточности" как научной категории в социокультурном и психологическом измерениях, исследования "самодостаточности личности" как феномена психологии; определения критериев, уровней и показателей развития самодостаточности личности, условий и механизмов ее формирования; на потребность в разработке детального диагностического комплекса, который дал бы возможность разностороннего, системного исследования этого феномена. Осуществлен теоретический анализ феномена самодостаточности личности на основе обзора особенностей его презентации в трудах психологов-классиков. Автор предлагает подход к пониманию самодостаточности, не как завершенного достижения психического развития человека, фиксированного на той или иной возрастной стадии, а как непрерывного процесса становления качественно своеобразных свойств личности, обеспечивающих ее способность к полноценному удовлетворению возрастных потребностей развития, максимально возможного высвобождения, применения внутреннего потенциала и оптимального его использования для успешной адаптации, продуктивной жизнедеятельности.
The article is devoted to the actual problem of personality in today's conditions. Today the personal qualities of a person in society acquire considerable significance which ensure its ability to quickly adapt to dynamic social, economic, cultural, political and global changes; to determine the vector of its own life and self-realization, to choose for this purpose adequate constructive means and ways; be resilient and psychologically safe in conditions of increased stressorogeneity of life in the modern world. The leading place among the listed properties is the self-sufficiency of the personality. The article substantiates the relevance of "self-sufficiency" as a subject of scientific research: pointed to the need to define "self-sufficiency" as a scientific category in sociocultural and psychological dimensions, the study of "self-sufficiency of personality" as a phenomenon of psychology; definition of criteria, levels and indicators of development of self-sufficiency of the person, conditions and mechanisms of its formation; on the need for the development of a detailed diagnostic complex that would enable of a comprehensive, systemic study of this phenomenon. A theoretical analysis of the phenomenon of self-sufficiency of personality based on a review of the features of its presentation in the works of psychologists-classics. The author offers an approach to understanding of self-sufficiency, not as definite complete achievement of human mental development, fixed in this or that age stage, but as a continuous process of the formation of qualitatively distinctive properties of personality that ensure its ability to the full satisfaction of age-related development needs, The maximum possible release and application of internal potential, and its optimal use for successful adaptation and productive livelihoods.
Опис
Ключові слова
самодостатність, особистість, самодостатність особистості, розвиток, особистісний розвиток, цінності, потреби, установки, психологічне благополуччя, самодостаточность, личность, самодостаточность личности, развитие, личностное развитие, ценности, потребности, установки, психологическое благополучие, self-sufficiency, personality, self-sufficiency of personality, development, personal development, values, needs, attitudes, psychological well-being
Бібліографічний опис
Бігун, Н. І. Феномен самодостатності особистості у класичній психології / Н. І. Бігун // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки : зб. наук. праць. - Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. - Вип. 6 (51). - С. 17-25.