Соціокультурні та екзистенціальні виміри самотності сучасної людини

Дисертаційне дослідження «Соціокультурні й екзистенціальні виміри самотності сучасної людини» комплексно аналізує феномен самотності враховуючи трансформаційні аспекти сучасного буття, що виражені в радикальних змінах цивілізації ХХ-ХХІ ст.: цифровізація, засилля соціальних мереж, які є новим паноптикумом, новій етиці та моралі, що дозволяє скасовувати інтелектуалів, героїзовувати злочинців та керувати сучасною людиною за допомогою нових засобів влади - трендів, екзаменів та «культури скасування». Актуальність дослідження зумовлена тим, що класичних інтерпретацій самотності (психологічні, соціологічні чи антропологічні) не вистачає для сучасного грунтовного пояснення причин відчуження сучасної людини, бо цифрова доба привела за собою засилля трендів та симулякрів, панування культури скасування та романтизацію злочинності. В роботі досліджується парадоксальний феномен: прагнучи комунікації, сучасна людина дедалі наражається на екзистенціальну самотність. Сучасна людина втрачає не лише приватність, але і свободу слова, автономію й здатність до справжньої суб’єктності. Наукова новизна роботи полягає у вперше здійсненому в українській філософській антропології комплексному аналізі соціокультурних та екзистенціальних вимірів самотності сучасної людини. Автор враховує вплив цифрових технологій, соціальних мереж, нових механізмів влади, засилля трендів та симулякрів, культури скасування (cancel culture). У роботі доведено, що самотність сучасної людини є не тільки станом внутрішнього відчуження, але й організованим простором, що створила влада. Уточнено, що деструктивний потенціал самотності сучасної людини може бути трансформований у конструктивний через усамітнення, творчість та переосмислення власної суб’єктності.

The dissertation study «Sociocultural and existential dimensions of loneliness of modern man» comprehensively analyzes the phenomenon of loneliness taking into account the transformational aspects of modern life, which are expressed in the radical changes in civilization of the XX-XXI centuries: digitalization, the dominance of social networks, which are a new panopticon, a new ethics and morality, which allows you to cancel intellectuals, heroize criminals and lead a modern person with the help of new means of power - trends, exams and «cancel culture». The relevance of the study is due to the fact that classical interpretations of loneliness (psychological, sociological or anthropological) are not enough for a modem thorough explanation of the reasons for the alienation of modem man, because the digital age has led to the dominance of trends and simulacra, the domination of cancel culture and the romanticization of crime. The work explores a paradoxical phenomenon: striving for communication, modern human is increasingly exposed to existential loneliness. Modern human loses not only privacy, but also freedom of speech, autonomy and the ability to true subjectivity. The scientific novelty of the work consists in the complex analysis of sociocultural and existential dimensions of loneliness of modern man, first carried out in Ukrainian philosophical anthropology. The author takes into account the influence of digital technologies, social networks, new mechanisms of power, the dominance of trends and simulacra, cancel culture. The work proves that the loneliness of modern man is not only a state of internal alienation, but also an organized space created by power. It is clarified that the destructive potential of loneliness of modern man can be transformed into constructive through solitude, creativity and rethinking of one's own subjectivity.