Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://enpuir.udu.edu.ua/handle/123456789/29
Browse
Recent Submissions
Item Формування передкомунікативних та базових комунікативних вмінь і навичок у дітей раннього віку з ускладненнями розвитку(2025) Возчикова, Наталія ВасилівнаДисертаційне дослідження присвячене проблемі вивчення особливостей формування передкомунікативних та базових комунікативних вмінь і навичок у дітей раннього віку з ускладненнями розвитку. Актуальність проблеми зумовлена відсутністю у спеціальній психолого-педагогічній літературі наукових досліджень, що визначають психолого-педагогічні умови та теоретико-методологічні основи формування передкомунікативних та базових комунікативних вмінь і навичок у дітей раннього віку з ускладненнями розвитку. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в структурі комунікативної діяльності вперше виокремлено авторські понятійні категорії «ускладнення у розвитку», «передкомунікативні навички», «базові комунікативні вміння і навички», розкрито їх зміст та складові; створено діагностичний інструментарій та методику визначення стану передкомунікативних та базових комунікативних вмінь і навичок у дітей раннього віку з ускладненнями розвитку, з урахуванням його критеріїв, показників та рівнів; розроблено програмно-методичний комплекс корекційно-розвиткової роботи з формування передкомунікативних та базових комунікативних вмінь і навичок у означеної категорії дітей; науково обґрунтовано та апробовано методику формування передкомунікативних та базових комунікативних вмінь і навичок з урахуванням виявлених диференційованих особливостей постнатального дизонтогенезу дітей раннього віку з ускладненнями розвитку; визначено послідовні етапи та педагогічні умови формування передкомунікативних та базових комунікативних вмінь і навичок дітей раннього віку з ускладненнями розвитку, що базуються на міждисциплінарному підході до подолання проблеми. Практичне значення роботи полягає у тому, що розроблена та експериментально апробована методика формування передкомунікативних та базових комунікативних вмінь і навичок у дітей раннього віку з ускладненнями розвитку може бути впроваджена в практичну діяльність закладів дошкільної освіти з інклюзивним та інтегрованим навчанням, центрів ранньої соціальної реабілітації, центрів (відділень) комплексної реабілітації дітей з інвалідністю та дітей, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, центрів раннього розвитку, при викладанні фахових навчальних дисциплін за спеціальністю 016 Спеціальна освіта у закладах вищої освіти, а також для підвищення фахової кваліфікації вчителів-логопедів, корекційних педагогів, вихователів, асистентів вихователів в системі післядипломної педагогічної освіти.Item Педагогічна технологія навчання учнів англійської мови у закладах позашкільної освіти(2025) Ткаченко, Олександра МихайлівнаДисертація присвячена питанню педагогічної технології навчання учнів англійської мови у закладах позашкільної освіти. У процесі дослідження теоретично обґрунтовано, визначено та експериментально перевірено педагогічну технологію навчання учнів англійської мови у закладах позашкільної освіти. Визначено, що найбільш доцільним у педагогічній технології навчання учнів англійської мови у закладах позашкільної освіти є розробка і реалізація змісту навчання на основі комунікативного підходу, що передбачає оволодіння знаннями, уміннями, навичками і цінностями, які забезпечать використання англійської мови в реальному житті. Виділено у педагогічній технології навчання учнів англійської мови у закладах позашкільної освіти мультимедійні засоби як сукупність мультимедійних програм, технічних пристроїв і дидактичних матеріалів, що використовуються в освітньому процесі. Здійснено класифікацію мультимедійних засобів у педагогічній технології навчання учнів англійської мови у закладах позашкільної освіти за видами мовленнєвої діяльності та типами мовного матеріалу: для навчання іншомовного спілкування (аудіювання, читання, говоріння, письмо); для навчання іншомовного матеріалу (граматичний, лексичний, фонетичний). У процесі дослідження з’ясовано, що до мультимедійних засобів для навчання учнів іншомовного спілкування відносяться: аудіювання (відеоблоги, відеоекскурсії, комп’ютерні програми тощо); читання (електронні видання, електронні енциклопедії, електронні словники тощо); говоріння (відеоконференції, віртуальні подорожі, навчально-ігрові платформи, онлайн ігри тощо); письмо (мультимедіа-презентації, соціальні мережі тощо). При цьому встановлено, що мультимедійні засоби для навчання іншомовного спілкування у педагогічній технології навчання учнів англійської мови у закладах позашкільної освіти включають: граматичний (відеоблоги, електронні підручники, освітні платформи тощо); лексичний (відеоконференції, мобільні додатки, телевікторини тощо); фонетичний (мультимедіа-тренажери, освітні інтернет-ресурси тощо). Проведено експериментальну перевірку запропонованої педагогічної технології навчання учнів англійської мови у закладах позашкільної освіти.Item Колабораціонізм на території Житомирсько-Вінницького регіону у роки нацистської окупації, 1941-1944 рр.(2025) Уракін, Максим ГенадійовичДисертацію присвячено комплексному дослідженню колабораціонізму та співпраці населення Житомирсько-Вінницького регіону з нацистським режимом в період окупації у 1941-1944 роках. Вивчення проявів колабораціонізму на території Житомирсько-Вінницького регіону зумовлене не лише недостатнім висвітленням проблеми вітчизняними та закордонними дослідниками, але також і можливістю провести дослідження поєднуючи в одній роботі декілька напрямів сучасного історіописання: соціальну історію, історію повсякденності, регіональну історію та гендерну історію. Це дозволяє цілісно поглянути на таке складне питання як колабораціонізм в роки німецько-радянської війни як в цілому по Україні, так і в окремо взятому регіоні. У роботі розкрито стан наукового дослідження проблеми, визначено основні підходи та напрями вивчення колабораціонізму та співпраці з окупантом радянської, вітчизняної та закордонної історичної науки. Показано, що тривалий час в історіографії існували два діаметрально-протилежні підходи до розуміння співпраці з ворогом та колабораціонізму в умовах нацистської окупації: демократичний – західний, якого дотримується сучасна українська історіографія та цензурований – радянсько-російський підходи. Це зумовлено наявністю жорсткої цензури та ідеології в радянський період і поверненням до радянських штампів та ідеологем в сучасній російській історичній науці. Апріорі публікації радянської доби мали, визначені компартійним режимом, політичні штампи, особливі підходи до формування понятійного апарату, а висновки авторів містили заздалегідь підготовлені оцінки, як самого явища, так і його окремих складових. Крім того, вивчення питання гальмувалось обмеженістю джерельної бази, закритістю архівів, тенденційністю спогадів учасників подій.Item Національна скаутська організація України «Пласт» (1991-2014 роки): відновлення та діяльність(2025) Попченко, Іван СергійовичУ дисертації на основі джерел та наукової літератури проаналізовано особливості відновлення, розвитку та специфіка діяльності Національної скаутської організації України «Пласт» як окремої дитячо-юнацької громадської організації та самодостатньої одиниці вітчизняного скаутського руху в 1991-2014 роках. Наукова новизна даної дисертаційної роботи полягає в тому, що внаслідок розкриття особливостей розвитку й специфіки діяльності Національної скаутської організації України «Пласт» як окремої самодостатньої одиниці вітчизняного скаутського руху в 1991-2014 роках, автором на конкретно-історичному матеріалі комплексно досліджено процес відродження Пласту на території України після здобуття нашою державою незалежності та трансформації його розвитку в умовах системних змін, що відбулися в суспільстві протягом 1990-2000-х років, сягнувши свого апогею 2014 року. В рамках даного дослідження: вперше запропоновано авторську періодизацію вивчення проблематики становлення й розвитку Національної скаутської організації України «Пласт; на основі джерел, що вводяться в науковий обіг уперше, окреслено передумови відновлення діяльності Пласту на вітчизняному ґрунті; проведено аналіз взаємного впливу світового скаутського співтовариства і пластових організацій в Україні; удосконалено класифікацію та систематизацію ідей скаутського руху виховного та громадсько-політичного характеру; положення про важливість використання досвіду пластування в процесі становлення скаутського руху на території України в 1991-2014 роках; контекстну історичну класифікацію й аналіз скаутських організацій на теренах зарубіжних держав і України; отримали подальший розвиток висновки про вагому роль і суттєве значення пластового руху в процесі громадсько-політичного розвитку України після здобуття нашою державою незалежності; класифікація й аналіз молодіжних організацій, котрі можуть бути зараховані до скаутського руху України; узагальнення матеріалів і даних, що стосуються зародження, розвитку й подальшої заборони функціонування пластових осередків у Галичині, а також на Буковині, Волині й Закарпатті в 1912-139 роках. Теоретична важливість цього дослідження визначається тим, що одержані в процесі його підготовки дані, результати, висновки та введені у науковий обіг джерела можуть бути використані у подальших наукових пошуках та прикладних розробках з історії громадських, дитячих та молодіжних організацій (у першу чергу, Пласту), а також історії формування державної молодіжної та соціальної політики України. У практичному вимірі окремі положення і рекомендації дисертаційної роботи можуть бути задіяні в ході впровадження конкретних ініціатив під час формування науково-обґрунтованої молодіжної політики держави; під час підготовки лекційних курсів, проведення семінарських занять і написання навчально-методичних посібників із соціально-політичної історії України, історії молодіжних рухів та скаутингу, викладання спеціальних курсів з історичних та педагогічних дисциплін, а також підготовки інших матеріалів, пов’язаних з історією виникнення та розвитку Національної скаутської організації України «Пласт», її поверненням в Україну й особливостями діяльності в 1991-2014 роках.Item Теорія і практика тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів(2025) Швець, Тетяна ЕдуардівнаОбґрунтовано авторську систему тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів в єдності цільового, концептуально-змістового, процесуально-технологічного і результативно-прогностичного блоків. Визначено організаційно-педагогічні умови її реалізації (формування відкритого варіативного тьюторського освітнього середовища; рівневе зростання суб’єкт-суб’єктних відносин «тьютор (учитель) – тьюторант (учень)»; створення і вдосконалення внутрішньошкільної системи професійного розвитку педагогів-тьюторів; фреймворк управління реалізацією системи тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів). Розроблено кластерно-інтегративну модель упровадження системи тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів, що передбачає активну взаємодію блоків і модулів системи з конструктивним регулюванням на засадах тьюторського кластеру. Алгоритмізовано емпіричний механізм та експериментально перевірено ефективність системи тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів. Розроблено комплексні методичні рекомендації щодо широкого впровадження системи тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів у закладах загальної середньої освіти.Item Формування культури міжнаціонального спілкування іноземних студентів в освітньому просторі медичних закладів вищої освіти(2025) Полянська, Катерина СтепанівнаУ дисертації досліджено проблему формування культури міжнаціонального спілкування іноземних студентів в освітньому просторі медичних закладів вищої освіти. На основі аналізу філософських, соціально-психологічних, педагогічних наукових джерел та контенту інтернету з’ясовано сутнісні ознаки феномена культура національного спілкування, що характеризує особистість. Культуру міжнаціонального спілкування розглянуто як якісний інтегративний показник вихованості людини, що проявляється у взаємодії з представниками різних національних, етнічних спільнот і позитивно впливає на регулювання взаємин у полікультурному середовищі. Визначено критерії, показники сформованості культури міжнаціонального спілкування іноземних студентів медичних закладів вищої освіти на основі структурно-функціонального аналізу досліджуваного феномену. Розроблено модель формування культури міжнаціонального спілкування іноземних студентів в освітньому просторі медичних закладів вищої освіти для чіткого, цілісного бачення цього процесу. Визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують результативність формування культури міжнаціонального спілкування іноземних студентів медичних закладів вищої освіти: спрямування особистості студента на позитивне моделювання культури спілкування; забезпечення освітнього простору культури міжнаціонального спілкування на основі полікультурного діалогу; використання в освітньому просторі медичних ЗВО виховних ситуацій міжнаціонального змісту, які актуальні для формування культури міжнаціонального спілкування іноземних студентів; інтеграції навчальної та позанавчальної виховної роботи з іноземними здобувачами вищої освіти. Розроблено методику формування вихованості культури міжнаціонального спілкування іноземних студентів, яка передбачала взаємообумовлені етапи: адаптаційний – «Культура спілкування»; мотиваційний – «Культура міжнаціональних узаємин»; поведінково-професійний – «Культура міжнаціонального спілкування як складник культури професійного спілкування». Представлено результати дослідно-експериментальної роботи. Перевірка педагогічних умов формування культури міжнаціонального спілкування, їх впровадження в практику освітнього простору медичних закладів вищої освіти довели їхню ефективність та дієвість.Item Неоміфологізм прози Юрія Винничука(2024) Медведчук, Олеся ПетрівнаДисертацію присвячено дослідженню сутності неоміфологізму, його особливостей в українській літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. та визначенню своєрідності неоміфологічного світовідчуття у прозовій творчості Ю. Винничука. У розділах дисертації визначено основні характеристики міфу та його структурних одиниць: міфологеми і міфеми; розглянуто основні способи запозичення міфу. З’ясовано визначальні ознаки неоміфологізму та неоміфологічного художнього стилю в українській літературі кінця ХХ – початку ХХІ ст. На прикладі збірки оповідань Ю. Винничука «Вікна застиглого часу» схарактеризовано ідейно-світоглядні передумови розвитку неоміфологічного світобачення автора. У повісті-казці «Місце для дракона» простежено особливості авторського міфу і трансформацію міфологеми дракона, окреслено основні компоненти індивідуальної міфопоетики автора. Детально розглянуті романи «Мальва Ланда» і «Танґо смерті», визначено основні неоміфологічні образи, мотиви, міфологеми, проаналізовано хронотоп та засоби посилення неоміфологічних домінант та поетикальні особливості. У творах досліджено пародійно-гумористичний стиль письменника, який використовує різноманітні стилізації та містифікації, бурлеск, епатаж та пародії, гротеск, чорний гумор, гру із читачем, поєднує прийоми масової та інтелектуальної літератури. У дисертації вперше виокремлено три рівні міфологем у художніх творах, запропоновано чітку класифікацію основних способів запозичення первинного міфу, комплексно розглянуті індивідуально-авторські інтерпретації та трансформації вже існуючих міфологічних мотивів та образів і специфіку витворення Ю. Винничуком власного міфосвіту, розширено механізми міфопоетичного аналізу з урахуванням індивідуально-авторського світосприйняття.Item Феномен харизми в бутті людини та спільноти(2025) Крилова, Вселена ОлександрівнаУ даному дослідженні проведено комплексний та системний аналіз феномену харизми в бутті людини та спільноти, її дійсних та імітаційних проявів, а також екзистенціальних та світоглядних основ, які спрямовують розвиток і самореалізацію особистості та спільноти особистостей. Відзначено, що питання харизми пов’язане не лише з особистісним, а й з соціальним буттям людини. Харизма людини як екзистенціальна сила та шарм дає їй можливість притягувати увагу, впливати, актуалізовувати інших у співтворчості або маніпулювати ними, змінюючи при цьому, навіть хід історії. Виявлена і розвинута харизма сприяє досягненню повноти життя і самореалізації людини у суспільстві. Конструктивна харизма, як показник зрілості й цілісності людини та спільноти, дає можливість розширювати власну відповідальність у різних сферах життя, розвиваючи їх та проявляючи у них креативність. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в створенні цілісної концепції харизми людини та спільноти і на основі класичних й сучасних підходів до феномену харизми, розробці нової авторської методології – метаантропології харизми. У роботі доведено, що в широкому сенсі харизму можна визначити як екзистенціальний шарм і магнетизм, здатність надихати і впливати на інших, тоді як в найбільш конструктивних формах харизма є здатність надихати і вести за собою гуманістично, без маніпуляцій, яка зумовлена духовно-душевною цілісністю особистості та спільноти.Item Формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу(2025) Савченко, Галина ВіталіївнаУ дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення проблеми формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу. Здійснено комплексний системний теоретико-методологічний аналіз окресленої проблеми на основі особистісно-орієнтованого, компетентнісно-регулятивного та творчо-виконавського підходів. Провідними принциповими положеннями формування досліджуваного феномена стали синергетичний, культурологічний та діалогічний принципи. Шляхом вивчення, аналізу та узагальнення провідних філософських, психологічних та педагогічних теорій і концепцій з проблеми художньої комунікації та комунікативної діяльності вчителів музичного мистецтва у дисертації подано авторське потрактування основного поняття дослідження та схарактеризовано його структуру, яка складається з низки взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-орієнтаційного, когнітивно-проективного та виконавсько-прогностичного. Науково обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу: виховання на народних традиціях; стимулювання рефлексії у майбутніх учителів музичного мистецтва; спонукання до позитивної мотивації в художньо-комунікативній діяльності. Розроблено й експериментально перевірено методику формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу, яка передбачає три етапи роботи: інформативно-спрямований, операційно-діяльнісний, творчо-результативний. За результатами впровадження розробленої експериментальної методики формування комунікативних умінь майбутніх учителів музичного мистецтва на заняттях оркестрового колективу з використанням відповідних форм, методів і прийомів роботи встановлено позитивні зрушення показників за кожним критерієм в експериментальній групі. Це підтверджує ефективність запропонованої авторської методики та доцільність її впровадження в процес музичного навчання студентів факультетів мистецтв вищих закладів освіти.Item Психологія розвитку основ професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти(2024) Гальченко, Вікторія МиколаївнаУ дисертації презентовано цілісну концепцію розвитку основ професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на засадах акме-аксіологічного підходу. Розглянуто сутність понять «культура», «професійна культура», «професійна культура майбутніх фахівців», «професійна культура майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти». Обґрунтовано структуру досліджуваного феномена та виокремлено психологічні особливості його розвитку. Визначено принципи, соціально-психологічні умови, чинники та етапи розвитку основ професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі професійної підготовки. На основі методу моделювання розроблено й апробовано на практиці концептуальну модель розвитку основ професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Експериментально перевірено ефективність комплексної психолого-педагогічної програми розвитку основ професійної культури майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Розроблено методичні рекомендації щодо формування досліджуваного феномена.Item Соціально-філософський аналіз проблеми ідентичності особистості в аналітичній філософії(2024) Оліфер, Олена ЄвгеніївнаДисертація присвячена проблемі ідентичності особистості, яку формулюють як питання про збереження особистістю власної тотожності впродовж часу. Здійснено розгляд аналітичних концепцій щодо проблеми ідентичності особистості в контексті соціально-філософського аналізу шляхом застосування методу концептуального аналізу й уявного експерименту. З’ясовано, що модель практичної ідентичності застосовна в соціальній філософії, але потребує розширення. Проілюстровано, що особистість є суб’єктом соціальної діяльності. Соціальна взаємодія постає універсальною метою суб’єктності: індивід прагне бути залученим до зазначеного процесу задля визнання й підтвердження свого статусу особистості. Тож вона виступає засадою, свідченням і проявом ідентичності особистості, а отже, є критерієм самототожності особистості у часі. Зроблено спробу сконструювати таку модель практичної ідентичності, яка б описувала тривалість Я також як зовнішнє відношення. Задля досягнення зазначеного завдання здійснено концептуальний аналіз категорії «соціальна ідентичність». Доведено, що соціальна й практична ідентичності є двома сторонами процесу формування Я у соціальній взаємодії. Доповнення моделі практичної ідентичності соціальною ідентичністю як зовнішньою оцінкою можливо у наративі, який лінійно організує соціальний досвід, здобутий в межах соціальної ролі, забезпечуючи тим самим перехід зовнішнього у внутрішнє.Item Філософська парадигма наукової освіти: стратегії і практики розвитку відповідального громадянства(2024) Матусевич, Тетяна ВолодимирівнаКомплексно та системно здійснено філософсько-освітній аналіз потенціалу наукової освіти як чинника розвитку відповідального громадянства. Поліморфність та багатоаспектність філософської парадигми наукової освіти та феномену відповідального громадянства детермінують комплексний характер даного дослідження та необхідність синергетичного застосування різноманітних методів в рамках системного, міждисциплінарного та компаративного підходів. Контекстуальний підхід дозволив визначити особливості еволюції філософської парадигми наукової освіти та її взаємозв'язок із формуванням громадянських компетентностей, що сприяло виявленню ключових суперечностей і взаємозалежностей між різними аспектами цього процесу. Застосування методів типологізації, семантичного аналізу, порівняння та інтерпретації забезпечило систематизацію різних теоретичних підходів, що дозволило розкрити змістовий зв’язок між компонентами наукової освіти та розвитку відповідального громадянства. Аналіз університетської екосистеми, здійснений через призму теорії соціальних систем та структурно-функціонального підходу, виявив специфічні механізми, що впливають на формування громадянських компетентностей. Використання загальнонаукових методів, таких як діалектичний метод, аналіз і синтез, індукція та дедукція, дозволило розкрити складні взаємозв'язки між елементами наукової освіти та її впливом на суспільство. Водночас, застосування конкретно-наукових методів, таких як ситуаційний аналіз та кейс-стаді, сприяло оцінці поточної ситуації в українському освітньому середовищі та визначенню перспектив для розвитку наукової освіти як основи для формування відповідального громадянства. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше в українській філософії освіти здійснено філософську концептуалізацію багатовимірного та поліаспектного теоретичного та практичного досвіду наукової освіти як важливого чинника розвитку відповідального громадянства. Практичне значення дослідження полягає у розробці стратегій і практик для розвитку відповідального громадянства через наукову освіту. Отримані результати можуть бути використані для удосконалення існуючих та створення авторських навчальних програм та курсів, таких як «Філософія освіти», «Соціологія освіти», «Етика громадянської відповідальності». Вони також сприяють розвитку міждисциплінарних підходів у викладанні філософії освіти, соціальної філософії та етики. Практичні рекомендації дослідження можуть бути застосовані для розробки освітніх політик.Item Психологічні особливості перебігу постковідного синдрому в підлітковому віці(2025) Бекетова, Наталія ВеніамінівнаДисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню й експериментальному дослідженню психологічних особливостей перебігу постковідного синдрому в підлітковому віці. У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та сучасний підхід до вирішення проблеми визначення психологічних особливостей перебігу постковідного синдрому в підлітковому віці, що виявляється у системності вивчення та проведенні комплексної оцінки клініко-психологічних проявів постковідного синдрому; визначенні факторів ризику виникнення постковідного синдрому і психологічних проблем у підлітків; особливостей психоемоційних проявів та когнітивних дисфункцій у підлітків в стані постковідного синдрому; виявленні зв’язків та взаємозалежностей між нейровегетативними, психоемоційними проявами та когнітивними функціями в підлітків з постковідним синдромом; розробці та апробації комплексної програми з корекції емоційної сфери та відновлення й розвитку когнітивних функцій у підлітків з постковідним синдромом.Item Підготовка вчителя технологій до туристичного супроводу в умовах інноваційного освітнього кластера(2025) Горбацьо, Іван ІвановичПід час повоєнної відбудови для зміцнення позитивного іміджу України на міжнародній арені та забезпечення високого рівня обслуговування як вітчизняних, так і іноземних туристів, необхідно формувати нове покоління кваліфікованих кадрів у сфері туризму. Ключовим чинником для розвитку вітчизняної туристичної та освітньої галузі є формування ефективної системи підготовки таких фахівців. Підготовка кадрів для туристичного супроводу, зокрема з числа педагогічних працівників, є багатоаспектним і складним процесом, що вимагає як глибокого теоретичного осмислення, так і практичної перевірки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки вчителя технологій до туристичного супроводу в умовах інноваційного освітнього кластера (формування освітнього кластера «Підготовка вчителя технологій до туристичного супроводу»; забезпечення інноваційності освітнього кластера в контексті цифровізації освіти; краєзнавчий аспект як основа туристичної компетентності вчителя технологій; практичне спрямування туристичного супроводу на засадах неперервної освіти та освіти дорослих); розроблено та апробовано модель, спрямовану на розвиток підготовки вчителя технологій до туристичного супроводу в умовах інноваційного освітнього кластера; експериментально перевірено ефективність підготовки вчителя технологій до туристичного супроводу в умовах інноваційного освітнього кластера та педагогічних засад її реалізації. Удосконалено інструментарій дослідження підготовки вчителя технологій до туристичного супроводу в умовах інноваційного освітнього кластера. Уточнено сутність понять «готовність до туристичного супроводу», «інноваційний освітній кластер». Подальшого розвитку набули положення щодо використання можливостей сфери туризму у професійній підготовці вчителя технологій та розвитку краєзнавчої компетентності учнів. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що апробовано авторський навчально-методичний комплекс підготовки вчителя технологій до туристичного супроводу в умовах інноваційного освітнього кластера.Item Соціальна адаптація дітей із порушенням мовлення в інклюзивному дошкільному закладі освіти(2024) Погребняк, Вікторія ОлександрівнаДисертація присвячена дослідженню соціальної адаптації дітей з порушенням мовлення в умовах закладу дошкільної освіти з інклюзивним навчанням. У роботі розглядаються особливості комунікативного розвитку у дітей з порушенням мовлення та його вплив на соціальну адаптацію в групі однолітків. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше: обґрунтовані та розроблені компоненти (соціально- емоційний, соціально-комунікативний та соціально-мотиваційний), критерії (емоційне благополуччя, соціально-емоційна стабільність, рівень тривожності в умовах закладу дошкільної освіти, міжособистісна взаємодія з однолітками, соціально-поведінкова компетентність і комунікативні навички, комунікативна взаємодія з дорослими, однолітками, мотивація до комунікативної взаємодії (говоріння, аудіювання), соціальна мотивація (взаємодія дітей під час спільної діяльності), вмотивованість відвідування закладу дошкільної освіти) та рівні соціальної адаптації дітей з порушенням мовлення в інклюзивному середовищі; визначені та науково обґрунтовані корекційно-логопедичні підходи до соціальної адаптації дітей з порушенням мовлення в інклюзивному освітньому середовищі закладу дошкільної освіти; розроблено та обґрунтовано програму соціальної адаптації для дітей із ЗНМ відповідно до їх рівня підтримки та ступеня труднощів в інклюзивному освітньому середовищі, що включає опосередкований вплив на соціальну адаптацію, педагогічну просвіту батьків з питань соціальної адаптації дітей, особистісно-зорієнтований підхід у роботі з дітьми із ЗНМ; удосконалено систему взаємозв’язку фахівців закладу дошкільної освіти з інклюзивним навчанням з фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів, вчителями-логопедами та батьками, які беруть участь у процесі соціальної адаптації дітей із ЗНМ; набули подальшого розвитку зміст, форми та шляхи корекційно-логопедичної підтримки дітей із ЗНМ з метою розвитку комунікативної компетентності дошкільників та їх соціальної адаптації в колективі однолітків. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що впровадження розробленого комплексу діагностичних методик та педагогічних підходів для соціальної адаптації дітей з мовленнєвими порушеннями в інклюзивному середовищі сприяє підвищенню їхньої комунікативної готовності. Це, в свою чергу, суттєво покращує ефективність корекційно-виховної роботи, орієнтуючи її на особливі потреби цих дітей у контексті взаємодії з однолітками та дорослими.Item Психологічні особливості життєстійкості осіб підліткового віку в складних життєвих ситуаціях(2024) Сердюк, Алла АнатоліївнаДисертація присвячена теоретичному дослідженню та емпіричному вивченню проблеми психологічних особливостей життєстійкості осіб підліткового віку в складних життєвих ситуаціях. Експериментальна робота частини емпіричного дослідження проводилась впродовж 2023–2024 рр. Підлітковий вік – це сенситивний період інтенсивних фізичних і психологічних змін, що підвищує вразливість молодої особи до стресу і долання труднощів у складних життєвих ситуаціях. Щонайбільше в підлітковому віці формується основа життєвих навичок на майбутнє, зокрема, вміння долати труднощі і зберегти внутрішню рівновагу. Необхідність дослідження життєстійкості осіб підліткового віку в сучасних реаліях війни зумовлено низкою чинників, які впливають на здатність сучасного підлітка адаптуватися і зберегти психологічну пружність в стресових умовах. Раннє виявлення і розвиток життєстійкості осіб підліткового віку можуть значно покращити результати психологічної адаптації підлітка, як до подій сьогодення так і суттєво вплинути на майбутнє, соціальну інтеграцію до нових умов буття, навчання в школі, взаємодію з однолітками і батьками.Item Педагогічні умови формування виконавської компетентності студентів віолончелістів та скрипалів у процесі музично-комунікативної діяльності(2024) Ши ЮеУ дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність представлених педагогічних умов формування виконавської компетентності студентів віолончелістів та скрипалів у процесі музично-комунікативної діяльності. Предметом особливої уваги дослідження стало обґрунтування педагогічних умов як системно-педагогічного явища, ефективність упровадження яких забезпечувалася спеціально розробленою низкою методів, що сприяли успішному формуванню виконавської компетентності студентів віолончелістів та скрипалів. Серед визначених педагогічних умов статус інтегральних формотворчих факторів було надано музично-комунікативній діяльності студентів та аналізу й застосуванню методичних принципів корифеїв віолончельної та скрипкової шкіл у становленні виконавської компетентності їх продовжувачів, наступних поколінь музикантів, віолончелістів та скрипалів та функціональних умов: 1) створення ситуацій музично-комунікативної єдності учасників освітньо-виконавського процесу та 2) спонукання до самоусвідомлення досягнення акме-професійної компетентності.Item Формування комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку з синдромом Дауна(2024) Саєнко, Тетяна АндріївнаНаукове дослідження присвячено проблематиці формування комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку з синдромом Дауна. Теоретично обґрунтовано специфіку комунікативно-мовленнєвого дизонтогенезу у дітей з синдромом Дауна. Узагальнено прояви порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку, властиві дітям з синдромом Дауна. Підтверджено взаємозв’язок специфіки комунікативно-мовленнєвих порушень з інтелектуальними порушеннями та особливостями психомоторного профілю у дітей цієї нозологічної групи. Запропоновано методику всебічного психолого-педагогічного вивчення стану сформованості комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей досліджуваної категорії. Визначено критерії та показники розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку з синдромом Дауна. Виявлено рівні сформованості комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей експериментальної групи. Встановлено, що ідея формування комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку з синдромом Дауна лежить в площині клінико-психологічних засад інтелектуальних порушень. Визначено психологічні чинники у дітей цієї нозологічної групи, які сприяють успішному впровадженню системи корекційно-розвиткового впливу щодо формування комунікативно-мовленнєвих навичок в дошкільному віці. Визначено педагогічні умови формування комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку з синдромом Дауна. Спроектовано та апробовано корекційно-розвиткову програму формування комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку з синдромом Дауна. Доведено ефективність запропонованої програми формування комунікативно-мовленнєвих навичок у дітей дошкільного віку з синдромом Дауна шляхом порівняння дисперсій за допомогою використання статистичного методу F-критерію Фішера.Item Формування аксіологічної компетентності вчителя музики і хореографії на засадах інтеграційного підходу(2024) Клим’юк, Юрій-Станіслав ВячеславовичУ дисертації досліджено актуальну проблему формування аксіологічної компетентності вчителів музики і хореографії у процесі фахової підготовки. У роботі на основі аналізу наукових джерел естетико-філософського і психолого-педагогічного спрямування розглядається феномен «аксіологічна компетентність» і можливість його формування в системі хореографічно-педагогічної освіти. Автором запропоновано робоче визначення поняття «аксіологічна компетентність вчителя музики і хореографії», обгрунтовано інтегративно-творчий потенціал хореографічних дисциплін для його формування у процесі фахової підготовки. Теоретико-методологічний аналіз проблеми аксіологічної компетентності у майбутніх педагогів-хореографів дозволив розробити організаційно-методичну модель, орієнтування на яку сприяє модернізації навчального процесу і впровадження сучасних форм і методів навчання. Запропонована модель включає такі блоки: методологічно-розвиваючиий (містить мету, педагогічні умови, наукові підходи та принципи навчання); процесуально-змістовий (включає форми, методи, творчі завдання у галузі хореографічного навчання та педагогічні умови їх реалізації); структурно-результативний (містить компоненти, критерії та рівні сформованості аксіологічної компетентності студентів). Враховуючи аксіологічно-компетентнісну спрямованість дослідження, в ньому були визначені аксіологічний, компетентнісний, синергетичний, інтеграційний та культурологічний наукові підходи.Item Психологічний супровід дітей з проявами розладу дефіциту уваги та гіперактивністю(2024) Князєв, ВладиславДисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню й експериментальному вивченню проблеми психологічного супроводу дітей з проявами розладу дефіциту уваги та гіперактивністю. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що на основі теоретичних і практичних досліджень, здійснених у дисертаційній роботі: уперше - обґрунтовано специфіку зв’язків різних груп чинників із проявами РДУГ у дітей молодшого шкільного віку та надано їх детальних опис; -на основі чинників РДУГ визначено основні групи особливостей розвитку, що пов’язані з РДУГ у дітей молодшого шкільного віку, та розподілено їх на три основні групи: нейропсихологічні, соціально-психологічні, індивідуально-психологічні; -виявлено специфіку зв’язків нейропсихологічних, соціально-психологічних та індивідуально-психологічних особливостей розвитку з якісними та кількісними показниками проявів РДУГ у дітей із різних підгруп; -розроблено комплексну модель упровадження програми психологічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з РДУГ, що побудована на основі співвідношення специфіки зв’язків особливостей з проявами РДУГ; -надано детальних опис усіх складових програми психологічного супроводу та методичні рекомендації для психологів, педагогів та батьків дітей з РДУГ; -розроблено комплекси корекційно-розвивальних вправ для дітей із різними формами РДУГ; поглиблено й уточнено -інформаційно-аналітичний базис специфіки проявів РДУГ у дитячому віці з урахуванням високого ступеня коморбідності цього розладу; -уявлення про взаємозв’язок між різними групами особливостей розвитку та основними проявами РДУГ у дитячому віці та їх інтенсивністю; -специфіку організації системи індивідуальної роботи з дітьми молодшого шкільного віку з РДУГ та її основні складові. набули подальшого розвитку - система поглядів на сутність проблематики РДУГ у контексті процесу індивідуального розвитку; -принципи та критерії диференціального аналізу проявів РДУГ у дітей молодшого шкільного віку; -психотехнології корекції проявів РДУГ у дитячому віці та супроводу сімей, що виховують дітей з цією проблематикою. Практичне значення отриманих результатів. Емпірично вивчено зв’язок особливостей розвитку із специфікою якісних та кількісних проявів РДУГ у дітей молодшого шкільного віку. Визначено критерії для диференціації проявів РДУГ, які можуть бути використані психологами при роботі з дітьми з РДУГ, при наданні допомоги дітям та їх соціальному оточенню в дитячих садочках та школах. Розроблено й апробовано програми психологічного супроводу для різних підгруп дітей із РДУГ. Сформовано методичні рекомендації щодо особливостей виховання, навчання та взаємодії з дітьми з РДУГ для психологів, педагогів та батьків.