Розвиток критичного мислення у майбутніх магістрів освіти засобами медіатехнологій

У дисертації представлено результати теоретико-методичного та експериментального дослідження проблеми розвитку критичного мислення майбутніх магістрів освіти засобами медіатехнологій. Робота спрямована на обґрунтування концептуальних засад, розроблення та перевірку ефективності педагогічної моделі, що забезпечує цілісний розвиток критичного мислення як інтегративної професійно-особистісної якості майбутнього педагога в умовах цифрової трансформації освіти. Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що: – уперше розроблено й теоретично обґрунтовано модель розвитку критичного мислення майбутніх магістрів освіти засобами медіатехнологій, яка інтегрує цільовий, концептуальний, змістовий, технологічний та результативний компоненти й забезпечує цілісний процес формування аналітичних, рефлексивних і мотиваційно-ціннісних характеристик майбутнього педагога в умовах цифрової трансформації освіти; – уперше визначено педагогічні умови ефективної реалізації моделі: створення медіатехнологічного освітнього середовища, інтеграцію у зміст навчання аналітичних, дискусійних і фактчекінгових завдань, а також проєктну діяльність магістрантів зі створення власного освітнього медіапродукту; – уточнено сутність поняття «критичне мислення майбутнього магістра освіти» як інтегративної професійно-особистісної якості, що поєднує когнітивну гнучкість, аналітичність, рефлексивність, аргументованість суджень і здатність діяти автономно в інформаційно-медійному середовищі; – розкрито структуру критичного мислення як багатовимірного утворення, що включає когнітивно-інтелектуальний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-рефлексивний та технологічно-медійний компоненти, які взаємопов’язані та взаємозумовлені у процесі професійної підготовки; – визначено критерії, показники та рівні сформованості критичного мислення (високий, середній, низький), що забезпечують комплексну діагностику його розвитку у здобувачів магістерського рівня освіти; – удосконалено методику діагностики критичного мислення, яка поєднує стандартизовані тести, авторські кейс-завдання, аналітичні есе, дебатні оцінки, е-портфоліо та цифрові самооцінювальні інструменти.

The dissertation presents the results of theoretical, methodological, and experimental research on the development of critical thinking in future masters of education through media technologies. The work is aimed at substantiating the conceptual foundations, developing and testing the effectiveness of a pedagogical model that ensures the holistic development of critical thinking as an integrative professional and personal quality of future teachers in the context of the digital transformation of education. The scientific novelty and theoretical significance of the research results lie in the fact that: – for the first time, a model for the development of critical thinking in future masters of education through media technologies has been developed and theoretically substantiated, which integrates the target, conceptual, content, technological, and resultative components and ensures a holistic process of forming analytical, reflective, and motivational-value characteristics of future teachers in the context of digital transformation of education; – for the first time, the pedagogical conditions for the effective implementation of the model have been determined: the creation of a media technology educational environment, the integration of analytical, discussion, and fact-checking tasks into the content of education, as well as project activities for master's students to create their own educational media product; – the essence of the concept of “critical thinking of future masters of education” as an integrative professional and personal quality that combines cognitive flexibility, analytical skills, reflectiveness, reasoned judgments, and the ability to act autonomously in the information and media environment has been clarified; – the structure of critical thinking as a multidimensional formation has been revealed, including cognitive-intellectual, emotional-value, activity-reflective, and technological-media components that are interrelated and interdependent in the process of professional training; – criteria, indicators, and levels of critical thinking development (high, medium, low) are defined, providing a comprehensive diagnosis of its development in master's degree students; – the methodology for diagnosing critical thinking has been improved, combining standardized tests, author's case studies, analytical essays, debate assessments, e-portfolios, and digital self-assessment tools.