Філософія освіти: переосмислення освітнього ландшафту

У монографії здійснюється фундаментальний філософський аналіз еволюції освітнього ландшафту від епохи Відродження до кризових явищ пізнього Модерну. Автор деконструює ключові епістемологічні та топологічні зсуви: від формування «суверенного суб’єкта» Ренесансу й просвітницької парадигми публічного розуму до виникнення паноптичних шкільних інституцій індустріальної доби. Особлива увага приділяється критиці сучасного неоліберального підходу, що редукує освітній процес до прагматичної калькуляції, а людину - до функції (Homo oeconomicus). Дослідження обґрунтовує необхідність переосмислення класичного ідеалу університету як простору безумовного опору, академічної свободи та непрагматичного мислення.
Для філософів, соціологів, істориків, теоретиків та практиків у галузі освіти, здобувачів вищої освіти, а також широкого кола читачів, які цікавляться концептуальними проблемами інтелектуального розвитку
суспільства.