Технології віртуальної реальності у кіберспорті: когнітивний та фізіологічний виміри

Метою дослідження є систематизація актуальних наукових даних щодо застосування технологій віртуальної реальності (VR) у підготовці кіберспортсменів у контексті розвитку когнітивних функцій, фізіологічного аспекту й профілактиці травматизму. Аналіз публікацій показує, що VR-тренування достовірно скорочують час реакції, покращують концентрацію, зорово-просторову пам'ять і виконавчі функції зі збереженням ефекту. Практика у VR прискорює набуття моторних і когнітивних навичок та їх перенос у реальне середовище. Водночас фізіологічний вплив є суперечливим: поряд із серцево-судинною активацією виникають специфічні ризики – вестибулярна дестабілізація, зорове перевантаження та змінений спектр травматизму. Відсутність цілісних тренувальних протоколів, що інтегрують когнітивну та фізіологічну складові, зумовлює потребу в їх розробці. Це є важливим науково-практичним завданням, особливо для підготовки української збірної з кіберспорту до міжнародних змагань.

The primary objective of this study is to systematically review and synthesize current scientific data regarding the application of virtual reality (VR) technologies in the training regimens of esports athletes. Specifically, the research focuses on the impact of VR on the development of cognitive functions, physiological adaptations, and the prevention of occupational injuries. An extensive analysis of contemporary academic publications reveals that VR-based training interventions yield substantial cognitive benefits. Notably, engaging in virtual reality significantly reduces reaction times, enhances sustained concentration, and improves both visuospatial memory and executive functions. Furthermore, these cognitive enhancements demonstrate a prolonged retention effect. Practice within VR environments substantially accelerates the acquisition of complex motor and cognitive skills, facilitating their effective and seamless transfer into real-world competitive settings. Despite these pronounced cognitive advantages, the physiological impact of VR technology remains highly contradictory. On one hand, VR interventions serve as a source of beneficial cardiovascular activation, promoting physical engagement. On the other hand, they introduce specific occupational risks. Esports athletes utilizing VR frequently encounter vestibular destabilization, commonly known as cybersickness, alongside severe visual fatigue and a fundamentally altered spectrum of musculoskeletal injuries. The findings highlight a significant gap in the current literature: the notable absence of comprehensive, unified training protocols that effectively integrate both the cognitive and physiological components of VR utilization. Consequently, the development, validation, and implementation of such holistic protocols represent a critical scientific and practical imperative. Addressing this gap is of paramount importance, particularly for optimizing the preparation of the Ukrainian national esports team for elite international competitions.