Парадигмальний простір сучасної лінгвістики

У цьому розділі подано стислий аналітико-теоретичний огляд сучасного стану лінгвістики – основних її векторів й об’єктів дослідження та пов’язаних з ними актуальних проблем і лінгвістичних методів. Домінування антропоцентричної парадигми в сучасній лінгвістиці демонструє такі основні тенденції та найближчі перспективи її розвитку, як когнітивний і комунікативний (дискурсивний) вектори мовознавчих студій, у яких до основних дослідницьких об’єктів належать концепт як ментальний конструкт, одиниця людської свідомості, що вивчає лінгвоконцептологія, та дискурс як комунікативний феномен, продукт людської діяльності, вивченням якого займається дискурсологія. Описано передумови виникнення, етапи розвитку, принципи дослідження, базові поняття й актуальні проблеми лінгвокогнітології та лінгвокомунікативістики. Викладено основні теоретичні положення та схарактеризовано методологічний інструментарій лінгвоконцептології та дискурсології. Проаналізовано основні підходи до вивчення концепту, визначення його сутності, ознак і типів, змісту й структури, методів і методик аналізу. Розглянуто сучасні підходи до вивчення дискурсу, наявні концепції його розуміння, категорійні ознаки й типи дискурсу, специфіку дискурс-аналізу. Загалом можна констатувати, що сучасні лінгвістичні дослідження характеризуються застосуванням когнітивно-комунікативного підходу до вивчення різних мовних явищ і процесів, корпусного інструментарію до аналізу мовних фактів, широких інтегративних і міждисциплінарних зв’язків.

This chapter presents a concise analytical and theoretical overview of the current state of linguistics – its main vectors and objects of research, related topical problems and linguistic methods. The dominance of the anthropocentric paradigm in modern linguistics demonstrates such main trends and the nearest prospects for its development as cognitive and communicative (discursive) vectors of linguistic studies, in which the main objects of research include the concept as a mental construct, a unit of human consciousness, which is studied by linguoconceptology, and discourse as a communicative phenomena, a product of human activity, which is studied by discoursology. Prerequisites for the emergence, stages of development, principles of research, basic concepts and current problems of linguocognitology and communicative linguistics are described. The main theoretical provisions are outlined and the methodological tools of linguoconceptology and discoursology are characterized. The main approaches to studying the concept, defining its essence, signs and types, content and structure, methods and techniques of analysis are analyzed. Modern approaches to the study of discourse, existing concepts of its understanding, categorical features and types of discourse, specifics of discourse analysis are considered.
In general, it can be stated that modern linguistic research is characterized by the use of a cognitive-communicative approach to the study of various linguistic phenomena and processes, corpus tools for the analysis of linguistic facts, broad integrative and interdisciplinary connections.