Мовна пам’ять нації як об’єкт корпусної лінгвістики: методологічні виміри цифрової гуманітаристики
Дата випуску
2026
Автор(и)
DOI
10.31392/UDU-mono-fif-2026.03
Анотація
У центрі уваги цього розділу – феномен мовної пам’яті як ключова складова національної ідентичності та її репрезентація у цифрових ресурсах сучасної лінгвістики. Мовна пам’ять концептуалізується як динамічний культурний конструкт, у якому поєднуються історичний досвід, ціннісні орієнтири та колективні уявлення спільноти. У цьому контексті корпусна лінгвістика постає не лише як технічний інструментарій, а як інноваційний дослідницький простір, що уможливлює вияв і аналіз глибинних культурних смислів, зафіксованих у мовному вжитку різних історичних періодів. У роботі продемонстровано застосування методів аналізу великих мовних даних, зокрема корпусної семантики та корпусної лексикографії, як інструментів реконструкції колективної пам’яті, що дозволяють виявляти неочевидні семантичні зсуви та ідеологічні нашарування у дискурсі. На матеріалі корпусів української мови простежується еволюція ключових ціннісних доменів, які віддзеркалюють суспільні трансформації останніх десятиліть: від відновлення державності до воєнного досвіду і процесів європейської інтеграції. Зміни у частотності, контекстах уживання та семантичних профілях ключових лексем інтерпретуються як маркери глибинних зрушень у національній свідомості. Український мовний корпус у цьому дослідженні постає як унікальний і методологічно значущий кейс для осмислення того, як лінгвальні ландшафти трансформуються під впливом геополітичних зламів, соціальних травм і переосмислення історичної спадщини, розширюючи теоретичні горизонти сучасної гуманітаристики.
At the center of this study is the phenomenon of linguistic memory as a key component of national identity and its representation in the digital resources of contemporary linguistics. Linguistic memory is conceptualized as a dynamic cultural construct that integrates historical experience, value orientations, and the collective imaginaries of a community. Within this framework, corpus linguistics is approached not merely as a technical methodology but as an epistemologically innovative research space that enables the identification and interpretation of deep cultural meanings embedded in language use across historical periods. The study introduces and applies advanced methods of large-scale linguistic data analysis – particularly corpus semantics and corpus-based lexicography – as tools for reconstructing collective memory, revealing non-obvious semantic shifts and latent ideological layers within public discourse. Drawing on Ukrainian language corpora, the analysis traces the evolution of key value domains that reflect major social transformations of recent decades, ranging from the restoration of statehood to the experience of war and processes of European integration. Changes in frequency patterns, usage contexts, and semantic profiles of key lexemes are interpreted as indicators of profound transformations in national consciousness. The Ukrainian linguistic corpus thus emerges as a unique and critically important case for understanding how linguistic landscapes are reshaped under conditions of geopolitical rupture, social trauma, and the reevaluation of historical heritage, contributing to broader debates in philosophy of language, memory studies, and identity research.
Файл(и)![Ескіз]()
Вантажиться...
Назва
Matvieieva_64_81.pdf
Розмір
1.3 MB
Формат
Adobe PDF
Контрольна сума
(MD5):f2aa855f59377bb055428f9268ed9628
