Формування іншомовної (іспано-української) комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку в умовах природнього білінгвального середовища

Дисертаційну роботу присвячено проблемі формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку в умовах природнього білінгвального середовища. Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що: - уперше виконано цілісне дисертаційне дослідження на тему: «Формування
іншомовної (іспано-української) комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку в умовах природнього білінгвального середовища»; здійснено систематизацію механізмів оволодіння дітьми середнього дошкільного віку іноземною мовою та обґрунтовано методичну основу формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей визначеної категорії; проаналізовано історичний розвиток наукової думки у сфері білінгвізму та з’ясовано основні підходи до визначення поняття «білінгвізму», обґрунтовано багатоаспектність зазначеного явища; з’ясовано, що особливість формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку визначається функціонуванням особливих механізмів оволодіння мовою, своєрідним впливом такого формування на розумовий розвиток дітей зазначеного віку, якістю сформованої іншомовної комунікативної компетентності, методом такого формування; виокремлено природні механізми оволодіння мовою, що виключають мозкове перевантаження у дітей середнього дошкільного віку; визначено когнітивні переваги у порівнянні із дітьми-монолінгвами;
- створено діагностичний інструментарій і методику, спрямовану на визначення актуального стану сформованості іншомовної комунікативної компетентності дітей середнього дошкільного віку; доведено, що саме середній дошкільний вік є найбільш сенситивним періодом для формування іншомовної комунікативної компетентності, закріплення її основних патернів поведінки і, відповідно, є сприятливим для розкриття всіх потенційних можливостей і здатностей; - розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку: використання методу імерсії у якості засобу формування іншомовної комунікативної компетентності у межах закладів дошкільної освіти, дотримання максимально пропорційної присутності другої мови у житті дитини, планування мовленнєвого розвитку дітей середнього дошкільного віку, володіння суб’єктами-трансляторами другої мови автентичною іншомовною комунікативною компетентністю, відсутність змішування мов, дотримання природного онтогенезу мовлення, індивідуальний підхід до формування у дитини іншомовної комунікативної компетентності, тісний контакт із мовою та культурою народу-носія другої мови у процесі взаємодії із предметами матеріального світу, підтримка природної мотивації до оволодіння другою мовою, забезпечення загального розвитку, зокрема когнітивного та комунікаційного першою мовою як основа ефективного формування іншомовної комунікативної компетентності; - уточнено сутність понять: «іншомовна комунікативна компетентність», «компетентність»; «комунікативна компетентність», «об’єктивна іншомовна компетенція», «іншомовна комунікативна компетенція», «іншомовна комунікативна компетентність». З’ясовано, що на цьому етапі розвитку психолого-педагогічної науки немає єдиного підходу до розуміння сутності презентованої дефініції: по відношенню до комунікативної вживають як поняття компетентність, так і компетенція, які можуть використовуватися як у якості синонімічних понять, так і мати відмінне значення. Визначено основні критерії розмежування термінів компетентність та компетенція: критерій об’єктивності, поведінковий та діяльнісний критерії. Запропоновано використання поняття «мовної компетенції» у якості мовних знань, а «мовленнєвої компетентності» як актуалізації мовних знань, їх практичного використання; запропоновано багаторівневу структуру концепту іншомовної комунікативної компетентності, елементами якої є мовленнєвий компонент (мовна компетенція та мовленнєва компетентність), соціокультурний компонент (соціокультурна компетенція та компетентність), особистісний та ціннісний компоненти; природнє білінгвальне середовище як засіб формування іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку потрактовано як зосереджене на змісті комунікації та живому спілкуванні із дотриманням природніх етапів онтогенезу мовлення дітей мовне середовище іноземною мовою, що представляє собою сукупність просторових, суб’єктних, мовленнєво-комунікаційних, мотиваційних умов та умов предметного світу, в яких відбувається оволодіння дитиною іншомовною комунікативною компетентністю, у його взаємодії та співвідношенні із мовним середовищем рідною мовою; поглиблено наукові уявлення про контексти формування іншомовної комунікативної компетентності та засоби, способи, прийоми, що застосовуються у кожному із них; критерії та показники сформованості іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку; удосконалено діагностичний інструментарій визначення стану сформованості іншомовної комунікативної компетентності у дітей середнього дошкільного віку; подальшого розвитку набули уявлення про механізми, закономірності, принципи, методи, прийоми раннього навчання дітей іноземним мовам.

The dissertation work is devoted to the problem of forming foreign-language communicative competence in children of middle preschool age in the conditions of a natural bilingual environment. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: - for the first time, a comprehensive dissertation study was carried out on the topic: “Formation of foreign-language (Spanish-Ukrainian) communicative competence in children of middle preschool age in the conditions of a natural bilingual environment”; the mechanisms of foreign language acquisition by children of middle preschool age were systematized, and the methodological basis for forming foreign-language communicative competence in children of the specified category was substantiated; the historical development of scientific thought in the field of bilingualism was analyzed, and the main approaches to defining the concept of “bilingualism” were clarified, substantiating the multi-faceted nature of this phenomenon; it was clarified that the peculiarity of forming foreign-language communicative competence in children of middle preschool age is determined by the functioning of special mechanisms of language acquisition, the specific impact of such formation on the mental development of children of this age, the quality of the formed foreign-language communicative competence, and the method of such formation; natural mechanisms of language acquisition that prevent cognitive overload in children of middle preschool age were identified; cognitive advantages compared to monolingual children were determined; - a diagnostic toolkit and methodology aimed at determining the actual state of formation of foreign-language communicative competence in children of middle preschool age were created; it was proven that the level of formation of foreign-language communicative competence in children of middle preschool age is determined by the level of formation of each of its structural components: speech, sociocultural, personal, and value components, and that the level of formation of foreign-language communicative competence in children of middle preschool age should be assessed using the linguistic criterion, the criterion of sociocultural knowledge and skills, and the criterion of general communicative skills and orientations; it was proven that the middle preschool age is the most sensitive period for the formation of foreign-language communicative competence, the consolidation of its main behavioural patterns, and, accordingly, is favourable for the development of all potential abilities and capacities; - the pedagogical conditions for forming foreign-language communicative competence in children of middle preschool age were developed, substantiated, and experimentally tested: the use of the immersion method as a means of forming foreign-language communicative competence within preschool educational institutions, maintaining a maximally proportional presence of the second language in the child’s life, planning the speech development of children of middle preschool age, mastery by subjects-translators of the second language of authentic foreign-language communicative competence, absence of language mixing, adherence to the natural ontogenesis of speech, an individual approach to forming foreign-language communicative competence in the child, close contact with the language and culture of the native speakers of the second language in the process of interaction with objects of the material world, support of natural motivation for mastering the second language, ensuring overall development, in particular cognitive and communicative development in the first language as a basis for effective formation of foreign-language communicative competence;
- the essence of the concepts was clarified: “foreign-language communicative competence”, “competence”; “communicative competence”, “objective foreign-language competence”, “foreign-language communicative competence”, “foreign-language communicative competence”. It was clarified that at this stage of development of psychological and pedagogical science, there is no single approach to understanding the essence of the presented definition. The main criteria for distinguishing the terms competence and competency were identified: the criterion of objectivity, the behavioural criterion, and the activity criterion. The use of the concept of “language competence” as language knowledge and “speech competence” as the actualization of language knowledge, their practical use, was proposed; a multilevel structure of the concept of foreign-language communicative competence was proposed, the elements of which are the speech component (language competence and speech competence), the sociocultural component (sociocultural competence and competency), and the personal and value components; the natural bilingual environment as a means of forming foreign-language communicative competence in children of middle preschool age was interpreted as a foreign-language environment focused on the content of communication and live interaction with adherence to the natural stages of speech ontogenesis in children, representing a combination of spatial, subject-related, speech-communicative, motivational conditions, and conditions of the material world in which the child acquires foreign-language communicative competence, in its interaction and correlation with the native language environment; scientific understanding of the contexts of forming foreign-language communicative competence and the means, methods, and techniques applied in each of them was deepened; criteria and indicators of the formation of foreign-language communicative competence in children of middle preschool age were determined; the diagnostic toolkit for determining the state of formation of foreign-language communicative competence in children of middle preschool age was improved; and the understanding of the mechanisms, patterns, principles, methods, and techniques of early foreign language learning in children was further developed. The practical significance of the study is determined by the fact that the pedagogical conditions for forming foreign-language communicative competence in competence”, “foreign-language communicative competence”, “foreign-language communicative competence”. It was clarified that at this stage of development of psychological and pedagogical science, there is no single approach to understanding the essence of the presented definition. The main criteria for distinguishing the terms competence and competency were identified: the criterion of objectivity, the behavioural criterion, and the activity criterion. The use of the concept of “language competence” as language knowledge and “speech competence” as the actualization of language knowledge, their practical use, was proposed; a multilevel structure of the concept of foreign-language communicative competence was proposed, the elements of which are the speech component (language competence and speech competence), the sociocultural component (sociocultural competence and competency), and the personal and value components; the natural bilingual environment as a means of forming foreign-language communicative competence in children of middle preschool age was interpreted as a foreign-language environment focused on the content of communication and live interaction with adherence to the natural stages of speech ontogenesis in children, representing a combination of spatial, subject-related, speech-communicative, motivational conditions, and conditions of the material world in which the child acquires foreign-language communicative competence, in its interaction and correlation with the native language environment; scientific understanding of the contexts of forming foreign-language communicative competence and the means, methods, and techniques applied in each of them was deepened; criteria and indicators of the formation of foreign-language communicative competence in children of middle preschool age were determined; the diagnostic toolkit for determining the state of formation of foreign-language communicative competence in children of middle preschool age was improved; and the understanding of the mechanisms, patterns, principles, methods, and techniques of early foreign language learning in children was further developed.