Історична та колективна памʼять як чинник геополітичного самовизначення сучасної України (історико-філософський аналіз)

Дисертаційне дослідження присвячене історико-філософському аналізу історичної та колективної памʼяті як одного з ключових чинників формування національної ідентичності та геополітичного самовизначення сучасної України. У роботі памʼять розглядається як важливий соціокультурний і політичний ресурс, що бере участь у конструюванні смислів, ціннісних орієнтацій і моделей колективної дії. Актуальність дослідження зумовлена сучасними безпековими викликами, війною Росії проти України, процесами деколонізації гуманітарного простору та зростанням ролі памʼяті у внутрішній і зовнішній політиці держав. В умовах конкуренції історичних наративів і гібридних конфліктів колективна памʼять постає як чинник політичної мобілізації, суспільної консолідації та цивілізаційного вибору України. Наукова новизна дослідження полягає у філософській концептуалізації колективної памʼяті як політико-ціннісного ресурсу націєтворення; уточненні взаємозвʼязку між політикою памʼяті, ідентичністю та геополітичним вибором; обґрунтуванні можливості виокремлення четвертого етапу націєтворення, а саме етапу міжнародного (зовнішнього) визнання; осмисленні українського досвіду як моделі постімперської трансформації. Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні філософського розуміння памʼяті як чинника ідентичності та геополітичної субʼєктності. Практичне значення полягає у можливості використання результатів дослідження при формуванні державної політики у сфері памʼяті, утвердження національної та громадянської ідентичності, освітній діяльності, аналітичній роботі, стратегічних комунікаціях, розбудові миру і міжнародному співробітництві.

This dissertation research is devoted to a historical and philosophical analysis of historical and collective memory as one of the key factors in the formation of national identity and the geopolitical self-determination of modern Ukraine. In this work, memory is considered as an essential sociocultural and political resource involved in the construction of meanings, value orientations, and models of collective action.
The relevance of the study is driven by contemporary security challenges, Russia’s war against Ukraine, the processes of decolonizing the humanitarian space, and the growing role of memory in the domestic and foreign policies of states. Amidst the competition of historical narratives and hybrid conflicts, collective memory emerges as a factor of political mobilization, social consolidation, and the civilizational choice of Ukraine. The scientific novelty of the study lies in the philosophical conceptualization of collective memory as a political and value resource for nation-building; clarification of the relationship between memory policy, identity, and geopolitical choice; substantiation of the possibility of identifying a fourth stage of nation-building, namely the stage of international (external) recognition; and reflection on the Ukrainian experience as a model of post-imperial transformation. The theoretical significance of the work consists in deepening the philosophical understanding of memory as a factor of identity and geopolitical agency. The practical significance lies in the possibility of using the research results in the formation of state policy in the field of memory, the consolidation of national and civic identity, educational activities, analytical work, strategic communications, peacebuilding and international cooperation.