Психолого-педагогічні та медико-біологічні перспективи гармонізації навчання та здоров’язбереження в інклюзивному освітньому середовищі

У статті розглянуто психолого-педагогічні та медико-біологічні підходи до гармонізації навчання і здоров’язбереження в інклюзивному освітньому середовищі. Мета дослідження – обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність інтеграції здоров’язбережувальних технологій у систему інклюзивного навчання. Методи: аналіз наукових джерел і нормативних документів, анкетування викладачів (n=48) і студентів (n=96), порівняльний аналіз освітньо-професійних програм, педагогічний експеримент і спостереження. Результати засвідчили, що 87% викладачів визнають необхідність впровадження здоров’язбережувальних технологій, однак лише 54% застосовують їх систематично; в ОП частка медико-біологічних компонентів становить у середньому 12–15%. У межах експерименту відзначено зниження рівня тривожності на 18% та підвищення навчальної мотивації на 22%. Висновки: інтеграція психолого-педагогічних і медико-біологічних підходів підвищує адаптаційні можливості здобувачів освіти та сприяє формуванню здоров’язбережувальної компетентності в інклюзивному середовищі.

The purpose of the article is to substantiate and experimentally verify the effectiveness of integrating health-preserving technologies into inclusive education based on psychological, pedagogical, and medical-biological approaches. The study is grounded in a comprehensive methodology that combines theoretical and empirical methods. The methods included analysis and generalization of scientific literature and regulatory documents, a survey of university teachers (n=48) and students (n=96), comparative analysis of educational and professional programs, as well as pedagogical experiment and systematic observation. The results demonstrate that 87% of teachers recognize the necessity of implementing health-preserving technologies in inclusive settings; however, only 54% apply them systematically. Comparative analysis of six educational programs revealed that medical-biological components account for only 12–15% of total academic hours, indicating insufficient integration of health-related content. During the semester-long pedagogical experiment, the introduction of interactive teaching methods, physical activity breaks, stress-management training, and differentiated digital tools resulted in a decrease in students’ situational anxiety by 18%, an increase in learning motivation by 22%, and improved indicators of emotional well-being. The conclusions confirm that the integration of psychological-pedagogical and medical-biological approaches contributes to the harmonization of learning and health preservation in inclusive educational environments. A comprehensive strategy enhances students’ adaptive capacities, promotes health-preserving competence, and supports sustainable development of inclusive education aligned with public health priorities.