Спортивні ігри: травми кісток і маркери обміну кісткової тканини

У гравців футболу, футзалу, баскетболу, гандболу, волейболу та учасників інших видів рухової активності нерідко трапляються переломи гомілки, плеча, зап’ястя, пальця руки/ноги, латеральної лодижки. Вони зумовлені високими ударними та ротаційними навантаженнями, що створюють ризик: контактних переломів; стрес-фрактурних переломів кістки, що виникають через тривалі й надмірні мікротравми і перевантаження, коли процеси резорбції починають переважати над процесами формування кісткової тканини. Для оцінки стану кісткової тканини використовують біохімічні маркери її обміну. За біохімічними маркерами можна оцінити: ризик переломів й контролю ефективності лікування раніше, ніж це буде зафіксовано на рентгенівських знімках; темпи адаптації кістки до фізичних навантажень; рівні перевантаження кісткової тканини до тренувань; наслідки дієтичних порушень чи втручань; зниження мінеральної щільності кістки та її механостат; фазу процесу ремоделювання кістки після перелому тощо. Кісткову масу можна розглядати, як продукт двох протидіючих метаболічних процесів, формування кістки та її резорбції. Вони створюють можливість скелету виконувати свої основні функції: механічну підтримку тіла, динамічне відкладення кальцію, гемопоез тощо. Короткочасні фізичні навантаження недостатні для зміни сироваткових концентрацій маркерів кісткового метаболізму. Варіації маркерів стають очевиднішими через кілька годин або днів після випробувань. Індикатори формування кісткової тканини мають вищий рівень чутливості, ніж маркери її резорбції. Фізична активність може стимулювати функції остеобластів і/або остеокластів але їх відповідь відставлена. Реакція клітин руйнівників та творців кісткової тканини залежить від типу навантаження. Експериментально показано, що маркери кісткової резорбції ‒ перехресні зв’язки карбокси-кінцевого колагену (CTx), телопептид колагену I типу (NTx) і піридиноліни сечі (Pyr) чутливі до анаеробних вправ. Маркери кісткоутворення ‒ кісткова лужна фосфатаза (BAP) і остеокальцин (OC) реагують після 1 та 2 місяців програми вправ відповідно.

Football, futsal, basketball, handball, volleyball players and participants in other types of physical activity often suffer from fractures of the lower leg, shoulder, wrist, finger/toe, lateral ankle. They are caused by high impact and rotational loads, which create a risk of: fractures; stress fractures - bone fractures that occur due to prolonged, excessive microtrauma and overload, when the processes of resorption begin to prevail over the processes of bone formation. Biochemical markers of bone metabolism are used to assess the condition of bone tissue. Biochemical markers can be used to assess: the risk of fractures and control the effectiveness of treatment earlier than visible on X-rays; the rate of adaptation or levels of overload of bone tissue before training; the consequences of dietary disorders, a decrease in bone mineral density; monitor the phase of its remodeling after a fracture, etc.
Bone mass can be considered as a product of two opposing metabolic processes, bone formation and bone resorption. They enable the skeleton to perform its main functions: mechanical support of the body, dynamic calcium deposition, hematopoiesis, etc. Short-term physical exertion is not sufficient to change the serum concentrations of bone metabolism markers. Variations in markers become more evident several hours or days after testing. Indicators of bone formation have a higher level of sensitivity than markers of bone resorption. Physical activity can stimulate the functions of osteoblasts and/or osteoclasts, but their response is delayed. The reaction of bone destroyer and bone builder cells depends on the type of load. It has been experimentally shown that markers of bone resorption - carboxy-terminal collagen cross-links (CTx), type I collagen telopeptide (NTx) and urinary pyridinolines (Pyr) - are sensitive to anaerobic exercise. Bone formation markers - bone alkaline phosphatase (BAP) and osteocalcin (OC) respond after 1 and 2 months of exercise program, respectively.