Типові помилки у студентських німецько-українських перекладах публіцистичних текстів

У статті розглянуто типові помилки у студентських перекладах німецьких публіцистичних текстів українською мовою та запропоновано стратегії їх подолання. На основі корпусу перекладів, виконаних у рамках праці студентського науково-практичного гуртка, проведено зіставлення німецьких оригінальних текстів, студентських чернеток та опублікованих публіцистичних статей. Таке порівняння дає змогу виявити повторювані помилки, встановити їхні причини та запропонувати дидактичні рішення. Аналіз виявив кілька основних сфер труднощів. Ідіоматичні вирази та образна мова часто призводять до буквальних перекладів, що спотворюють авторський задум, особливо коли ідіоми модифіковані в оригіналі. Неправильне відтворення суб’єктно-об’єктних відносин та пасивних конструкцій призводить до викривлення значення. Власні назви становлять проблему, коли студенти не розрізняють усталені українські відповідники та механічні транслітерації. Додаткові труднощі виникають із «хибними друзями», багатозначністю, уживанням займенників і прийменників, відтворенням термінології, маркуванням роду та дієприкметниковими конструкціями. Стаття розглядає ці результати у ширшому контексті перекладознавчих досліджень, залучаючи попередні праці про студентські помилки в інших мовних парах та сферах мовленнєвої діяльності. З точки зору методології, показано цінність аналізу чорнових перекладів, які зберігають сліди прийняття рішень до редагування. У дидактичному плані обґрунтовано доцільність використання корпусних ресурсів, фразеологічних словників, інструментів вирівнювання та контрастивних граматичних вправ у процесі навчання. У висновках стверджується, що цілеспрямоване навчання у поєднанні з правильним застосуванням цифрових інструментів і машинного перекладу може суттєво підвищити якість студентських робіт. Подальші дослідження варто спрямувати на інші регістри та оцінку впливу великих мовних моделей, зокрема ChatGPT, на якість перекладу.

This article examines typical errors in Ukrainian students’ translations of German popular texts into Ukrainian and proposes strategies for overcoming them. Based on a corpus of draft translations produced in a university workshop, the study compares German originals, student drafts, and published versions. This comparison makes it possible to identify recurring errors, trace their causes, and suggest didactic responses. The analysis highlights several areas of difficulty. Idiomatic expressions and figurative language often result in literal renditions that obscure intended meaning, especially when idioms are modified in the source. Subject–object relations and passive constructions frequently lead to misinterpretations of agency and inversions of meaning. Proper names cause problems when students fail to distinguish between established Ukrainian equivalents and automatic transliterations. Additional difficulties arise with “false friends,” polysemy, pronoun reference, prepositional usage, technical terminology, gender marking, and participial constructions. The article situates these findings within translation studies, engaging with prior research on student errors in other language pairs and grammatical domains. Methodologically, it demonstrates the value of analyzing draft translations, which preserve traces of decision-making before correction. Pedagogically, it argues for integrating corpus resources, idiom dictionaries, alignment tools, and contrastive grammar exercises into training. The study concludes that targeted instruction, combined with careful use of digital tools and neural machine translation, can significantly improve student performance. Future research should extend the analysis to other registers and evaluate the impact of large language models such as ChatGPT on translation accuracy.