Роль Mind-Body практик в корекції емоційного стану студенток технічного ЗВО

Стаття присвячена дослідженню впливу mind-body практик на психоемоційний стан студенток закладів вищої освіти. Мета дослідження полягала у визначенні ефективності програми mind-body практик (йога, пілатес, дихальні техніки, релаксація) для зниження рівня тривожності, фрустрації та агресивності у студенток. У дослідженні взяли участь студентки (n=54) 1-2 курсів, розподілені на експериментальну (n=27) та контрольну (n=27) групи. Експеримент тривав 15 тижнів, заняття проводилися двічі на тиждень по 60 хвилин. Для оцінювання використовувалися методики Ч. Спілбергера та Г. Айзенка, а також методи математичної статистики. Встановлено, що в експериментальній групі значно зменшився відсоток учасниць із високим рівнем тривожності, фрустрації та агресивності, водночас зросла кількість студенток із низьким рівнем цих показників. Дослідження підтвердило ефективність програми mind-body практик як засобу психоемоційної стабілізації та підвищення адаптивних можливостей студентської молоді.

The article examines the role of mind-body practices in correcting the psycho-emotional state of female students at technical universities. Student life in technical specialties is characterized by a high academic load, sedentary lifestyle, and increased exposure to stress factors, which often lead to heightened anxiety, emotional tension, and reduced learning efficiency. These challenges make the search for effective approaches to maintaining psychological well-being especially relevant. The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of a structured mind-body program including yoga, Pilates, breathing exercises, and relaxation techniques in reducing anxiety, frustration, and aggressiveness among female students. The research involved first- and second-year students (n = 54), who were divided into an experimental group (n = 27) and a control group (n = 27). Over an 8-week period, the experimental group participated in mind-body sessions twice per week, lasting 90 minutes each. Diagnostic tools included the Spielberger State-Trait Anxiety Inventory (STAI) and Eysenck’s anxiety, frustration, and aggressiveness scales, combined with methods of mathematical statistics.
The results demonstrated that, after the intervention, the experimental group showed a marked reduction in the number of participants with high levels of anxiety, frustration, and aggressiveness, along with a significant increase in the proportion of students with low levels of these states. In contrast, the control group’s indicators remained largely unchanged. The findings suggest that integrating mind-body practices into the educational process can serve as an effective tool for emotional regulation, stress management, and overall psychological stabilization in female students of technical specialties.