Особливості формування гуманістичного світогляду здобувачів вищої освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова у процесі вивчення етико-естетичних дисциплін

У статті проаналізовано проблему формування гуманістичного світогляду здобувачів вищої освіти в умовах війни як стратегічного завдання сучасного освітнього простору. Підкреслено, що екзистенційна криза, спричинена війною, вимагає від системи вищої освіти звернення до фундаментальних гуманітарних практик – етики, естетики, філософії та мистецтва – як інструментів збереження духовної цілісності особистості, моральної орієнтації, емпатії та довіри до буття. У фокусі аналізу – концептуальні основи сучасного гуманізму в українській філософській думці, зокрема ідеї оновленого гуманістичного підходу, що формується на тлі війни як відповідь на загрозу дегуманізації. Окреслено роль системи вищої освіти як простору світоглядної стабілізації, а також розкрито значення кафедри етики та естетики Українського державного університету імені Михайла Драгоманова як інституції, що послідовно здійснює формування аксіологічної стійкості, здатності до морального вибору, критичного мислення та культури діалогу. Розглянуто змістові аспекти освітніх програм і технологій навчання кафедри, що ґрунтуються на принципах гуманізму й людиноцентризму. Акцентовано на важливості збереження гуманітарного ядра у структурі вищої освіти, зокрема дисциплін етичного й естетичного спрямування, як передумови повноцінного функціонування гуманізму, загальнолюдських цінностей і суспільної солідарності в умовах війни й у процесі післявоєнного відновлення. Підкреслено, що гуманістичний світогляд у сучасному університеті є не лише академічною, а й цивілізаційною потребою.

This article explores the formation of a humanistic worldview among students of higher education during wartime as a strategic task of the modern educational space. The existential crisis caused by war highlights the need for higher education to engage with fundamental domains of the humanities – ethics, aesthetics, philosophy, and the arts – as essential instruments for sustaining spiritual integrity, moral orientation, empathy, and trust in being. The analysis focuses on the conceptual foundations of contemporary humanism in Ukrainian philosophical discourse, particularly on the emergence of a renewed humanistic approach shaped by the experience of war as a response to the threat of dehumanization. The article outlines the role of the higher education system as a space for worldview stabilization and emphasizes the significance of the Department of Ethics and Aesthetics at Dragomanov Ukrainian State University as an institution that fosters axiological resilience, moral agency, critical thinking, and a culture of dialogue. It examines the structure and content of the department’s educational programs and teaching technologies, which are grounded in the principles of humanism and person-centeredness. Particular attention is paid to the importance of preserving the humanities core – especially ethics- and aesthetics-based disciplines – within higher education as a precondition for sustaining humanistic values, moral responsibility, and social solidarity both during the war and in the process of postwar recovery. The article concludes that cultivating a humanistic worldview in the modern university is not merely an academic priority but a civilizational imperative.