Формування в майбутніх учителів музики індивідуального стилю керівництва дитячим творчим колективом

Abstract

У дисертації досліджено актуальну проблему формування в майбутніх учителів музики індивідуального стилю керівництва дитячим творчим колективом у контексті фахової підготовки і мотивації до самореалізації у заданій сфері професійної діяльності. Запропоновано новий підхід до її розв’язання, який втілено в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальному підтвердженні методичних засад зазначеної підготовки у єдності комплексу педагогічних умов та методики. В основу дослідження покладено культурологічний, особистісно орієнтований, суб’єктно-діяльнісний, інтегративний наукові підходи до вивчення досліджуваного феномену.Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та перевірці методичних засад формування в майбутнього вчителя музики індивідуального стилю керівництва дитячим творчим колективом (на прикладі діяльності колективу музично-інструментального спрямування). Показано, що від гнучкості вибору індивідуального стилю керівництва колективом залежить успішність його діяльності. Власне феномен «індивідуального стилю керівництва творчим колективом» розглядався у двох вимірах - психолого-педагогічному та естетико-мистецтвознавчому. З психолого-педагогічного погляду доведено, що індивідуальний стиль керівництва творчим колективом є набутим особистісним феноменом педагога, основним орієнтиром якого постає здатність забезпечувати суб’єктність кожного учасника колективу у прагненні творчого успіху - спільного і свого власного для самовираження у творчому процесі, що, у свою чергу, забезпечується особистісною гнучкістю керівника, мобільністю його реагування на різноманітні творчі і поза-творчі ситуації в колективі; а головне обґрунтованістю вибору способів комунікації з усіма суб’єктами-вихованцями. З естетико-мистецтвознавчого погляду індивідуальний стиль керівництва творчим колективом як набутий особистісний феномен педагога виявляє себе у здатності забезпечувати ансамблевість - з одного боку, безпосередньо як художній результат творчого пошуку виконавсько-інтерпретаційної діяльності колективу, а з іншого боку, йдеться про «ансамблевість» стосовно колективу як цілісного мистецького організму; разом це забезпечується мистецькою підготовленістю керівника і мистецькою розвиненістю усіх суб’єктів і безпосередньо випливає із першої - психолого-педагогічної - складової феномену.The dissertation investigates the current problem of forming an individual style of leadership of a children's creative collective in future music teachers in the context of professional training and motivation for self-realization in a given field of professional activity. A new approach to its solution is proposed, which is embodied in the theoretical substantiation, development and experimental confirmation of the methodological principles of the specified training in the unity of the complex of pedagogical conditions and methods. The research is based on cultural, personally oriented, subject-activity, integrative scientific approaches to the study of the phenomenon under study. The purpose of the research was to theoretically substantiate and verify the methodological principles of forming an individual style of leadership of a children's creative collective in future music teachers (using the example of the activities of a musical-instrumental collective). Actually, the phenomenon of “individual style of leadership of a creative collective” was considered in two dimensions - psychological and pedagogical and aesthetic and art history. From a psychological and pedagogical point of view, it has been proven that the individual style of leadership of a creative team is an acquired personal phenomenon of a teacher, the main guideline of which is the ability to ensure the subjectivity of each member of the team in the pursuit of creative success - both common and personal for self-expression in the creative process, which, in turn, is ensured by the personal flexibility of the leader, the mobility of his response to various creative and non-creative situations in the team; and most importantly, the validity of the choice of methods of communication with all subjects-pupils. From an aesthetic and art-historical point of view, the individual style of leadership of a creative team as an acquired personal phenomenon of a teacher manifests itself in the ability to ensure ensemble - on the one hand, directly as an artistic result of the creative search of the performing and interpretative activity of the team, and on the other hand, it is about "ensembleness" in relation to the team as a holistic artistic organism; Together, this is ensured by the artistic training of the leader and the artistic development of all subjects and directly follows from the first - psychological and pedagogical - component of the phenomenon.