Легітимація через освіту: філософія формування мотиваційної сфери майбутніх громадян

У статті розглянуто, як освіта формує тісний взаємозв’язок між мотивацією та легітимацією в поведінці людей. На прикладі демократичної легітимації продемонстровано, що демократичний досвід освіти прищеплює учням і студентам демократичні цінності, які мотивують їх як до навчання, так і до їхньої відповідальної поведінки як громадян у майбутньому. Демократичні практики в освіті розглянуто як джерело мотивації до демократичної поведінки – на противагу авторитарним і тоталітарним практикам. Здійснено розгляд основних характеристик мотивації в освіті – на основі огляду відповідних зарубіжних наукових досліджень. Підведено філософську основу під розрізнення типологій мотивації поведінки в освіті й типологій теорій мотивації: здійснено наголос на пріоритетності практичних настанов над абстрактними теоріями мотивації у виборі способів мотивації студентів до навчання. Виявлено взаємозалежність мотивації педагогів до викладання і їхніх учнів до навчання. Турбота про інших учасників освітнього процесу визначена як такий мотиваційний чинник, який не лише не може бути замінений штучним інтелектом, але й допомагає краще подолати виклики впровадження штучного інтелекту в освіту, які можуть знижувати у студентів мотивацію до навчання, а в педагогів – мотивацію до викладання. Легітимація вищої освіти як серед учасників освітнього процесу, так і в суспільстві загалом має базуватися на здатності сучасної освіти успішно адаптуватися до впровадження штучного інтелекту в освіту. Сучасна освіта для цього має посилити в собі інженерний і технічний складники, однак ключові завдання вищої освіти, зумовлені адаптацією до виклику, який штучний інтелект кидає сучасному суспільству, пов’язані все ж з гуманітарним складником освіти.

The article examines how education forms a close relationship between motivation and legitimation in people’s behavior. Using the example of democratic legitimation, it is demonstrated that the democratic experience of education instills democratic values in pupils and students that motivate them both to study and to their responsible behavior as citizens in the future. Democratic practices in education are considered as a source of motivation for democratic behavior – as opposed to authoritarian and totalitarian practices. The main characteristics of motivation in education are considered – based on a review of relevant foreign scientific research. The philosophical basis for distinguishing typologies of motivation for behavior in education and typologies of motivation theories is outlined: the emphasis is placed on the priority of practical guidelines over abstract theories of motivation when choosing ways to motivate students to study. The interdependence of teachers’ motivation for teaching and their students’ motivation for studying is revealed. Caring for other participants in the educational process is defined as a motivational factor that not only cannot be replaced by AI, but also helps to better overcome the challenges of implementing AI in education, which can reduce students’ motivation to learn, and teachers’ motivation to teach. The legitimacy of higher education both among the participants in the educational process and in society as a whole should be based on the ability of modern education to successfully adapt to the implementation of AI in education. To do this, modern education should strengthen its engineering and technical components, however, the key tasks for higher education related to adapting to the challenge that AI poses to modern society are still related to the humanitarian component of education.