Academic success and psychological well-being of students in the educational environment under the influence of stress

In recent years, World Health Organization reports have regularly documented an increase in mental disorders among schoolchildren and students. Researchers note that the senior school and college years are periods when stress often exceeds the resources that support well-being and act as a buffer against the emergence of various problems (academic, personal, family, and professional). Quality of life and psychological well-being during student life can be a significant predictor of future professional productivity. The results of empirical studies clearly demonstrate the serious negative consequences of stress on academic performance, motivation, and well-being of students at various stages of education, as well as consequences that are globally critical both for educational practice as a whole and for the positive functioning of each student. Significant experience has been accumulated in foreign and Russian psychology, requiring theoretical understanding and practical verification of various concepts of stress in education, as well as an analysis of the role of personal and regulatory resources in overcoming academic stress in schoolchildren and students. All this highlights the relevance of studying the issue of psychological well-being and the resources for maintaining it in students at all levels of education.
The purpose of this article is to analyze modern approaches to the study of stress in the academic environment, as well as the mechanisms of its influence on the academic performance and psychological well-being of students in modern educational settings. An additional objective was to identify promising areas for studying the psychological resources for academic performance and maintaining psychological well-being in stressful situations. To address this, we reviewed the most well-known approaches to understanding stress in schoolchildren and students, analyzed the results of modern studies on the impact of stress through the lens of the specific conditions of the modern educational environment (including the development of distance learning technologies), and attempted to identify future research in this area. The article discusses the conceptual and methodological challenges that arise in developing and conducting research in this area.

В останні роки у звітах Всесвітньої організації охорони здоров'я регулярно фіксується зростання психічних розладів серед школярів та студентів. Дослідники зазначають, що старші шкільні та студентські роки – це періоди, коли стрес часто перевищує ресурси, що підтримують благополуччя, та виступає буфером проти виникнення різних проблем (академічних, особистих, сімейних та професійних). Якість життя та психологічне благополуччя під час студентського життя можуть бути значним предиктором майбутньої професійної продуктивності. Результати емпіричних досліджень чітко демонструють серйозні негативні наслідки стресу для успішності, мотивації та благополуччя студентів на різних етапах навчання, а також наслідки, що мають глобальне значення як для освітньої практики в цілому, так і для позитивного функціонування кожного студента. У зарубіжній та російській психології накопичено значний досвід, що вимагає теоретичного осмислення та практичної перевірки різних концепцій стресу в освіті, а також аналізу ролі особистісних та регуляторних ресурсів у подоланні академічного стресу у школярів та студентів. Все це підкреслює актуальність вивчення питання психологічного благополуччя та ресурсів його підтримки у студентів на всіх рівнях освіти. Метою цієї статті є аналіз сучасних підходів до вивчення стресу в академічному середовищі, а також механізмів його впливу на академічну успішність та психологічне благополуччя студентів у сучасних освітніх умовах. Додатковим завданням було визначення перспективних напрямків для вивчення психологічних ресурсів для академічної успішності та підтримки психологічного благополуччя в стресових ситуаціях. Для вирішення цієї проблеми ми розглянули найвідоміші підходи до розуміння стресу у школярів та студентів, проаналізували результати сучасних досліджень впливу стресу крізь призму конкретних умов сучасного освітнього середовища (включаючи розвиток технологій дистанційного навчання) та спробували визначити майбутні дослідження в цій галузі. У статті розглядаються концептуальні та методологічні проблеми, що виникають під час розробки та проведення досліджень у цій галузі.