Психологічні особливості життєстійкості у дорослому віці у кризових ситуаціях

Дисертація присвячена теоретико-емпіричному дослідженню психологічних особливостей життєстійкості особистості в дорослому віці та шляхів її розвитку в контексті кризових ситуацій. Процес формування та вияву життєстійкості розглядається як багатогранний феномен, що розкривається через взаємодію внутрішніх переконань, стратегій подолання та зовнішніх викликів. Дослідження сутності цього поняття з різних наукових позицій, що включають аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел, дозволило визначити зміст та структуру життєстійкості, виокремити її ключові психологічні детермінанти та обґрунтувати етапи її розвитку через спеціально організовану психологічну роботу. На основі теоретичного аналізу феномена життєстійкості та результатів констатувального експерименту була розроблена авторська психорозвивальна тренінгова програма «Розвиток життєстійкості у дорослому віці у кризових ситуаціях». Програма ґрунтується на поєднанні ресурсного та особистісно-орієнтованого підходів і має чітку модульну структуру, спрямовану на поступовий розвиток життєстійкості як інтегративної особистісної характеристики. Загальна тривалість програми становила чотирнадцять занять обсягом сорок одна година, які проводилися один раз на тиждень.

The dissertation is devoted to a theoretical and empirical study of the psychological characteristics of resilience in adulthood and ways of developing it in the context of crisis situations. The process of forming and manifesting resilience is considered as a multifaceted phenomenon that unfolds through the interaction of internal beliefs, coping strategies, and external challenges. Research into the essence of this concept from various scientific perspectives, including analysis of domestic and foreign sources, has made it possible to define the content and structure of resilience, identify its key psychological determinants, and substantiate the stages of its development through specially organised psychological work. Based on a theoretical analysis of the phenomenon of resilience and the results of a descriptive experiment, the author developed a psycho-developmental training programme entitled ‘Developing Resilience in Adulthood in Crisis Situations’. The programme is based on a combination of resource- and personality-oriented approaches and has a clear modular structure aimed at the gradual development of resilience as an integrative personality characteristic. The total duration of the programme was fourteen sessions of forty-one hours, held once a week.