Роль соціальних мереж у фізичному вихованні

У статті досліджується роль соціальних мереж (Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, Telegram) у формуванні здоров’язбережувальної та рухової компетентності студентів. Розглянуто позитивні аспекти їх використання, зокрема підвищення мотивації до систематичних занять фізичною культурою, розвиток самостійності, комунікації та командної взаємодії. Водночас виділено негативні наслідки неконтрольованого використання цифрових платформ, такі як поширення неперевірених тренувальних методик, психологічний тиск через соціальні порівняння, інтернет-залежність, дезінформація та когнітивне перевантаження. Обґрунтовано методичні умови, компетентнісний підхід, педагогічні технології, моніторинг та оцінку, етичні аспекти і аспекти медіаграмотності як ключові складові інтеграції соціальних мереж у фізичне виховання. Стаття має практичне значення для підвищення ефективності цифрового педагогічного супроводу та формування культури здорового способу життя.

This article explores the role of social media platforms (Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, Telegram) in shaping students’ health-preserving and motor competence. It examines the positive potential of digital platforms for enhancing motivation toward regular physical activity, fostering self-regulation, and developing communication and teamwork skills, while supporting both formal and informal educational processes. Social media provide opportunities for students to participate in fitness challenges, online marathons, and campaigns, as well as to share personal achievements, contributing to internal and external motivation for maintaining a healthy lifestyle. At the same time, the study highlights the negative consequences of uncontrolled social media use, including the dissemination of unverified training methods, unrealistic expectations of rapid results, excessive focus on physical appearance, internet addiction, psychological pressure from social comparisons, manipulative content, commercial influence, and cognitive overload. These risks underscore the need for systematic pedagogical guidance, ethical digital practices, and the development of media literacy among students.
The article substantiates methodological conditions, a competence-based approach, pedagogical technologies, monitoring and assessment strategies, and ethical and media literacy components as essential for the effective integration of social media into physical education. The findings have practical implications for enhancing digital pedagogical support, promoting critical thinking, and fostering a culture of healthy lifestyle behaviors among students.
Overall, the study demonstrates that social media, when used intentionally and pedagogically, can serve as a powerful tool for modernizing physical education, motivating students, and supporting health-preserving behaviors in the digital age.