Еміль Бруннер як представник діалектичної теології: релігієзнавчо-філософський аналіз вихідних ідей

У статті аналізуються ідейні витоки теологічної концепції визначного представника діалектичної теології Еміля Бруннера, особливості бруннерівської критики ліберальної теології, яка знаходить свій центр в людині, в «релігійному досвіді»,
та різних форм раціоналізму, які прагнуть дати раціональне пояснення самому
божественному одкровенню. Підкреслюється, що Бруннер зосереджує свою увагу на шляхах повернення до теології, яка вбачає свій центр в Богові, в Божому Слові;
розробляє концепцію одкровення як зустрічі «Я» і «Ти», людини і Бога; здійснює аналіз парадоксальної єдності одкровення та його словесного закріплення в тексті Біблії; обґрунтовує ідею «діалектичного» обрання.

The article analyzes the idea sources of theological concept of the dialectical theology prominent representative Emil Brunner, the features of Brunner’s criticism of liberal theology, which finds its centre in a man, in «religious experience», and different forms of rationalism, which try to give rational explanation to divine revelation. The author stresses that Brunner concentrates his attention on the ways of return to
theology which sees its centre in God, in Word of God; develops the conception of revelation as an encounter of «I» and «Thou», of man and God; carries out an analysis of paradoxical unity of revelation and its word expression in the text of Bible; substantiates the idea of «dialectical» divine election.