Світоглядна парадигма українського туризму в умовах сучасних трансформаційних процесів

У дисертації здійснено філософську концептуалізацію феномену туризму в умовах сучасних трансформаційних процесів. Всебічно аналізується феномен туризму як об’єкт державної гуманітарної політики. Виявлено, що туризм як екзистенція свободи є складним соціокультурним явищем, тому є всі підстави вести мову про філософський дискурс туризму і розглядати його в усіх вимірах (онтологічних, світоглядних, ціннісних тощо), у яких соціальна філософія розглядає явища і об’єкти туризму у їх цілісності. Доведено, що з точки зору людської діяльності, туризм – це різновид генералізованої діяльності, яка поєднує водночас пізнавальні і рекреаційні функції, бо людина, таким чином, змінює традиційний спосіб життя, традиційне середовище, відмовляється на певний період часу від виконання якихось регламентованих обов’язків. Головними родовими ознаками туризму визначено: зміна середовища, набуття вражень, отримання досвіду, рекреація. Сучасний туризм – це надбання стандартизованого способу життя, адже доступність туризму та його масовість надзвичайно зросла.

The thesis comprehensively analyzes the phenomenon of tourism as an object of state humanitarian policy. A key criterion for this analysis is the ideological and philosophical dimension of the phenomenon. The strong ideological, socio-cultural, value and ideological significance of tourism is manifested within a comparative study of public-humanitarian paradigm in authoritarian and democratic state. Of particular relevance becomes problematic use humanization, democratizing, communicative, cultural, tolerant and peace-making potential of tourism on the stage of forming and developing of Ukraine’s democratic and legal state.