Філософська парадигма сучасних освітніх ландшафтів

Здійснено аналіз освітнього ландшафту у предметному полі філософії освіти, під яким розуміється філософський концепт для позначення сукупності просторових, соціально-економічних, політичних, культурних та антропологічних характеристик освіти, що змінюються у межах певного регіону у процесі збереження, передачі та виробництва знань. Описано ознаки, які відрізнять це поняття від інших способів репрезентації освітньої реальності: пластичність, динамічність, антропологічність, вітальність, просторовість, композиційність, семантичність, символічність, темпоральність, ритмічність, полімасштабність, гібридність, контекстуальність, ситуативніcть. Запропоновано загальну парадигму дослідження освітнього ландшафту як соціального явища. Показано три полюси, навколо яких центруються дослідження освітніх ландшафтів: суб’єктивний («індивідуум»), інтерсуб’єктивний («суспільство»), символічний («культура»). Виявлено п’ять основних підходів: індивідуальний, типологічний, метафоричний, конструктивістський та міфологічний. Окреслено перспективи досліджень у галузі
типології та методів дослідження освітніх ландшафтів. Досліджено історичну ґенезу освітніх ландшафтів аграрного, індустріального та інформаційного суспільств. Виявлено діалектику впливу глобалізації та регіоналізації на освітні ландшафти ХХІ століття. Особливу увагу приділено змінам у європейському освітньому ландшафті. Також досліджено вплив цивілізаційних викликів на національні освітні ландшафти. Окреслено проблемне поле модернізації вітчизняної освіти та обґрунтовано шляхи удосконалення освітніх ландшафтів України.

The analysis of the educational landscape is performed at the object field of philosophy of education. It refers to the philosophical concept which is tried to descript the totality of spatial, socio-economic, political, cultural and anthropological characteristics of education with ones changes at the particular region at the processes of preservation, transferring and production of knowledge. There are some features which distinguish the concept from other ways of education reality representation: flexibility, dynamism, anthropologism, vitality, spatiality, compositionality, semanticity, symbolism, temporality, rhythm, poly-scalability, hybridity, contextuality, situational nature. The general paradigm for researching of educational landscapes is proposed. The author demonstrated three poles for centering of education landscapes researches: subjective («individual»), inter-subjective («society»), symbolic («culture»). Five of main research approaches are detected: individual, typological, metaphorical, constructivistic and mythological ones. The perspectives of future researches at educational landscape typology and methodology are shown. The historical genesis of educational landscapes (agrarian, industrial, informational societies) is researched. The dialectic nature of globalization and regionalization influences on the educational landscapes of the XXI century was found. The special attention is pay for the changes at the European educational landscape. The influences of the civilization challenges on the national educational landscapes are also reviewed. The problem field of Ukrainian education modernization is sketched and the ways of Ukrainian educational landscapes development are substantiated.