Зміст методики навчання складним видам координації ведення м’яча баскетболістів віком 9-10 років

У сучасних умовах розвитку дитячо-юнацького спорту особливої актуальності набуває підвищення ефективності навчально-тренувального процесу на етапі початкової підготовки. У баскетболі, як одному з найдинамічніших і технічно складних видів спорту, важливе місце посідає формування координаційних здібностей, які є основою успішного оволодіння технічними прийомами гри. Особливо це стосується ведення м’яча, що виступає базовим елементом індивідуальної техніки баскетболіста та потребує високого рівня узгодженості рухів, просторової орієнтації, ритмічності й здатності до швидкої перебудови рухової діяльності.
Мета статті полягає у визначенні змісту методики навчання складним видам координації ведення м’яча баскетболістів віком 9-10 років. Таким чином, методика тренування включає три комплекси вправ: комплекс вправ, розроблених для вдосконалення базових типів дриблінгу та заснованих на характеристиках складних типів координації; комплекс вправ, розроблених для навчання складним типам координації та заснованих на поєднанні характеристик складних типів координації; комплекс вправ, розроблених для вирішення окремих тактичних завдань з використанням складних типів координації.

In the modern conditions of development of children's and youth sports, increasing the efficiency of the educational and training process at the stage of initial training is of particular relevance. In basketball, as one of the most dynamic and technically complex sports, an important place is occupied by the formation of coordination abilities, which are the basis for successful mastering of technical techniques of the game. This especially applies to dribbling, which is a basic element of the individual technique of a basketball player and requires a high level of coordination of movements, spatial orientation, rhythm and the ability to quickly restructure motor activity.
There is a contradiction between the need for targeted development of complex coordination abilities in basketball players aged 9–10 and insufficient scientific and methodological substantiation of the content of the corresponding technique for teaching dribbling. This determines the relevance of the study and determines the need to develop and improve effective approaches to the organization of the educational and training process aimed at forming a high level of coordination readiness of young basketball players. The purpose of the article is to determine the content of the methodology for teaching complex types of dribbling coordination to basketball players aged 9-10 years. Thus, the training methodology includes three sets of exercises: a set of exercises designed to improve basic types of dribbling and based on the characteristics of complex types of coordination; a set of exercises designed to teach complex types of coordination and based on a combination of characteristics of complex types of coordination; a set of exercises designed to solve individual tactical tasks using complex types of coordination.
The developed algorithm of complexity assumes that training begins with improving basic dribbling skills. It has been experimentally shown that the inclusion of specialized exercises lasting from 15 to 30 minutes in each training session increases the effectiveness of dribbling in competitive conditions and overall game efficiency. The effectiveness of the gradual application of a series of exercises, based on an operational assessment of the number and effectiveness of the application of complex coordination skills, is confirmed by significant changes in the experimental group.