У статті на прикладі українських публіцистичних текстів початку ХХІ століття продемонстровано функції антонімічної атракції. З’ясовано особливості реалізації її стилістичних, семантико-стилістичних, текстотвірних і прагматичних функцій. Виявлено мовні засоби, що підсилюють антонімічний контраст у публіцистичних текстах.
