Теоретико-методичні основи формування резильєнтності засобами оздороровчо-рекреаційної активності

Статтю присвячено одній із важливих сучасних проблем. У статті здійснено теоретичний аналіз феномену резильєнтності як інтегративної характеристики особистості, що забезпечує здатність до адаптації, відновлення та позитивного функціонування в умовах тривалого стресу й травматичних подій. Особливу увагу приділено сучасним науковим підходам до трактування резильєнтності як відносно стабільної особистісної риси та як динамічного процесу взаємодії факторів ризику й захисту. Показано, що в умовах воєнних дій проблема формування психоемоційної стійкості жінок набуває особливої актуальності з огляду на високий рівень тривожних і депресивних проявів, порушення сну та зниження адаптаційних можливостей. Обґрунтовано доцільність використання засобів оздоровчого фітнесу як ефективного інструменту розвитку резильєнтності, що поєднує фізіологічні та психологічні механізми впливу. Узагальнено дані наукових досліджень щодо позитивного впливу аеробних, силових, статичних і координаційних вправ на психоемоційний стан, рівень стресостійкості та якість життя. Визначено організаційно-методичні умови проведення оздоровчо-рекреаційних занять, спрямованих на підвищення мотивації, формування адекватної самооцінки та підтримання позитивного психологічного клімату.

The article is devoted to one of the important contemporary problems. It presents a theoretical analysis of the phenomenon of resilience as an integrative characteristic of personality that ensures the ability to adapt, recover, and function positively under conditions of prolonged stress and traumatic events. Special attention is paid to modern scientific approaches that interpret resilience both as a relatively stable personality trait and as a dynamic process of interaction between risk and protective factors. It is shown that in the context of military actions, the problem of developing women’s psycho-emotional stability becomes particularly relevant due to high levels of anxiety and depressive manifestations, sleep disturbances, and reduced adaptive capacities. The expediency of using health-oriented fitness as an effective tool for resilience development is substantiated, as it combines physiological and psychological mechanisms of influence. Scientific evidence on the positive effects of aerobic, strength, static, and coordination exercises on psycho-emotional state, stress resistance, and quality of life is generalized. Organizational and methodological conditions for conducting health-recreational activities aimed at increasing motivation, forming adequate self-esteem, and maintaining a positive psychological climate are determined.