Трагедія як концептуальна основа тематизації модерного українського простору у творчості Т. Шевченка

Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз феномену трагедії як ключового концепту відтворення українського модерного простору в тематично-ідейному спрямуванні творів Тараса Шевченка. Відповідно до цього, у дослідженні поєднано історіософський, літературознавчий, герменевтичний, феноменологічний та дискурс-аналітичний підходи, щоб охопити одночасно генезис, структурну специфіку та смислову багатовимірність трагедії у Шевченка, виявити її екзистенційні, націєтворчі та символічні аспекти, а також простежити трансформацію трагічного як способу художнього мислення у контексті української культурної традиції. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше трагедію осмислено не лише як жанрову чи тематичну домінанту окремих творів Шевченка, якої в класичному вигляді в нього не було, а як системотворчий принцип його художнього мислення, який інтегрує різні рівні тексту – від поетики й образності до ідеологічних і світоглядних структур. Запропоновано цілісну інтерпретаційну модель, у межах якої трагічне розглядається як ключ до розуміння Шевченкового проєкту модерної України, що дозволяє по-новому прочитати його творчість у контексті європейської філософсько-естетичної традиції та сучасного постколоніального дискурсу. Також у дослідженні доповнено та комплексно осмислено актуалізацію образу Тараса Шевченка як духовного та ідейного орієнтира в умовах сучасної російсько-української війни. Розкрито, що постать Кобзаря та його наративи набувають нової інтерпретаційної глибини, формуючи концепцію активного виборювання українцями власного демократичного, вільного майбутнього.

The aim of the dissertation research is a comprehensive analysis of the phenomenon of tragedy as a key concept of the reproduction of Ukrainian modern space in the thematic and ideological direction of Taras Shevchenko's works. The main attention is focused on identifying the specifics of the tragic worldview of the Ukrainian artist, which becomes a priority factor in the formation of the artistic model of Ukrainian reality of the 19th century. Accordingly, the study combines historiosophical, literary, hermeneutic, phenomenological, and discourse-analytic approaches in order to сoncurrently encompass the genesis, structural specificity, and semantic multidimensionality of Shevchenko's tragedy, identify its existential, nation-building, and symbolic aspects, and trace the transformation of the tragic as a way of artistic thinking in the context of the Ukrainian cultural tradition. The scientific novelty of the study lies in the fact that for the first time tragedy is understood not only as a genre or thematic dominant of individual works of Shevchenko, which he did not have in his classical form, but as a system-forming principle of his artistic thinking, which integrates different levels of the text - from poetics and imagery to ideological and worldview structures. A holistic interpretative model is proposed, within which the tragic is considered as a key to understanding Shevchenko's project of modern Ukraine, which allows us to read his work in a new way in the context of the European philosophical and aesthetic tradition and modern postcolonial discourse.