Теоретико-методичні аспекти оздоровчо-рекреаційної діяльності студентів фахової передвищої і вищої освіти

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз підходів, щодо залучення студентської молоді до оздоровчо-рекреаційної діяльності. Для реалізації дослідницьких цілей застосовано методи аналізу та систематизації науково-методичних джерел, логіко-теоретичний і системний підходи, а також педагогічне спостереження. Отримані результати засвідчують, що як у вітчизняній, так і в зарубіжній освітній практиці накопичено значний досвід у сфері організації рекреаційної активності студентів, що обумовлено соціальним запитом на підвищення рівня рухової активності та зміцнення здоров’я молоді. Акцентовано увагу на актуальності впровадження інноваційних підходів до залучення студентів, шляхом використання доступних і привабливих форм рухової активності, а також на необхідності визначення ефективних умов їх реалізації у вільний час з урахуванням сучасних суспільних тенденцій. У публікації узагальнено практичні способи стимулювання рекреаційної активності студентів та виявлено провідні мотиваційні чинники їх участі. Підкреслюється, що відпочинок виступає важливою умовою задоволення базових людських потреб у розслабленні, переключенні уваги та відновлення ресурсів організму, що у свою чергу тісно пов’язано з потребою в активній діяльності, яка спрямована на забезпечення рухової активності кожного студента.The article presents a comprehensive analysis of various approaches found in professional and scientific literature regarding the involvement of student youth in recreational and health-improving activities. It explores theoretical foundations and practical strategies aimed at promoting student engagement in physical activity as a means of enhancing overall well-being. To achieve the objectives of the research, a range of methods was employed, including the analysis and systematization of scientific and methodological sources, logical-theoretical and systematic analysis, as well as pedagogical observation. These methods enabled the identification of prevailing trends and best practices in organizing and implementing effective recreational activities among students. The analysis indicates that both domestic and international pedagogical traditions offer a wealth of experience in organizing recreational and wellness programs for student youth. This is primarily driven by the growing societal demand to foster physical activity and healthy lifestyles among young people, particularly in the context of increasing sedentary behavior, academic pressure, and stress. The article highlights the importance of forming positive attitudes towards recreational activities by making them accessible, varied, and appealing to students with different interests and physical capabilities. One of the key aspects addressed in the article is the development of innovative methods and technologies to encourage student participation in recreational and health-related activities. The author emphasizes that further detailed research is needed to identify the most effective conditions and environments for implementing such activities during students’ leisure time. This involves taking into account current trends in youth culture, digitalization, and the diversification of recreational opportunities. Furthermore, the article outlines various motives that drive student youth to participate in recreational activities, including the desire for rest, social interaction, self-expression, and the maintenance or improvement of physical health. Rest, in this context, is viewed not merely as passive inactivity but as a crucial psychological and physiological need for switching attention and renewing energy. It is noted that student recreation is an essential component of their overall cultural development. Its core elements are aimed at satisfying the individual’s need for movement and activity, thereby contributing to a more balanced, healthy, and fulfilling student lifestyle.