Психологічні детермінанти розвитку внутрішньої мотивації студентів у навчальній діяльності

У дисертаційному дослідженні здійснюється експериментальне дослідження психологічних детермінант розвитку внутрішньої мотивації студентів у навчальній діяльності. В роботі на основі теоретичного аналізу підходів до вивчення внутрішньої мотивації розроблено рівневу модель її розвитку. Виділено три рівні розвитку внутрішньої мотивації: ситуативний, ситуативно-ціннісний та суб’єктноціннісний. Зі зростанням рівня розвитку внутрішньої мотивації відбувається зростання кількісного наповнення ціннісної сфери, виділення в ціннісномотиваційній сфері діяльнісних та моральнісних факторів, поява у межах виділених факторів груп цінностей внутрішньої мотивації: самодетермінації, компетентності та значущих міжособистісних стосунків. Встановлено етапи розвитку внутрішньої мотивації (етап диференціації та етап інтеграції). На основі виявлених особливостей внутрішньої мотивації розроблено тренінгову програму її розвитку.

The research is devoted to experimental study of psychological determinants of development of intrinsic motivation in educational activity. Self-determination theory (E. Dici, R. Ryan) posits that the nature of human beings is to grow and develop through the operation of what is called the organismic integration process. А person develops a progressively more elaborated, refined, and adaptive sense of self by striving to master one's environment, by internalizing experiences, values, and attitudes, and by integrating all this material with intrinsic aspects of oneself. Operating by the concept of the three innate psychological needs for competence, autonomy, and relatedness, the organismic integration process is the means through which one's motivated behavior can become increasingly self-determined – that is, increasingly choiceful and expressive.