Вплив тренувальних занять спрямованих на розвиток сили та витривалості на функціональний стан веслувальників

Стаття присвячена порівняльному аналізу впливу тренувальних занять спрямованих на розвиток сили і витривалості на функціональний стан веслувальників. У дослідженні взяли участь 9 студентів-веслувальників, розподілених на дві групи з різною спрямованістю тренувань. Протягом шести тижнів оцінювали зміни показників VO2max, лактату, потужності гребка, сили кисті та часу проходження дистанції 2000 м. Результати показали, що силові тренування з елементами пліометрії забезпечують суттєве зростання м’язової сили й потужності гребка, тоді як тренування спрямовані на розвиток витривалості значно підвищують аеробну продуктивність і знижують рівень лактату. Оптимальним для досягнення високих результатів у академічному веслуванні є поєднання обох типів навантажень. Отримані результати можуть бути використані тренерами при плануванні програм підготовки. У перспективі передбачено дослідження комбінованих програм тренувальних занять із застосуванням цифрових технологій моніторингу та елементів едьютейнменту для підвищення мотивації спортсменів.

The article presents a comparative analysis of the effects of strength and endurance training on the functional state of student rowers. Nine male athletes aged 18–19 years participated in the six-week study, divided into strength-focused (n = 4) and endurance-focused (n = 5) groups. At the beginning of the experiment, baseline physiological parameters did not differ significantly (p > 0.05), confirming the homogeneity of the sample. Throughout training, changes in VO2max, lactate, power, grip strength, and 2000-m time were monitored to assess adaptation. In the strength group, the inclusion of resistance and plyometric exercises caused a significant increase in muscular strength (+12.6%) and rowing power (+9.7%) (p < 0.05). The 2000-m race time improved from 417 ± 8 s to 404 ± 7 s (–3.2%), reflecting better power output and technical efficiency. However, VO2max increased only slightly (+5.3%), indicating that a predominantly anaerobic program provides limited aerobic improvement. In the endurance group, athletes demonstrated a marked rise in VO2max (+12.8%, p < 0.05) and a reduction in lactate (–13.3%) level, which suggests more efficient energy metabolism and enhanced recovery. Rowing power increased by +4.3%, grip strength by +3.9%, and the race time improved by 1.5% (p < 0.05), confirming steady endurance development. Comparative analysis showed that both training types improve rowing performance in different ways: strength training boosts power, while endurance training enhances aerobic capacity. Optimal results require a balanced combination of both.
Future studies should focus on mixed training protocols with variable load ratios and a broader sample of rowers of different ages and qualifications. The use of digital monitoring tools is recommended to optimize feedback and assess physiological and technical indicators.