Аналіз реабілітації осіб після холецистектомії в санаторно-курортних умовах як передумова розробки концепції фізичної терапії

Abstract

Лапароскопічна холецистектомія (ЛХЦ) є найбільш частим виконуваним оперативним втручанням. Мета: провести аналіз методик та засобів реабілітації пацієнтів після ЛХЦ на санаторно-курортному етапі. Методи дослідження: аналіз та синтез науково-методичної літератури, аналіз методик та засобів реабілітації пацієнтів після ЛХЦ. З діагнозом захворювання жовчного міхура та жовчних шляхів отримали реабілітаційні послуги 1296 осіб, у тому числі після ЛХЦ. У термін лікування – від 18-24 днів. Особи після ЛХЦ мають ознаки метаболічного та постхолецистектомічного синдромів. Мають обмеження інших різних систем організму, функцій, діяльності та участі. Тому необхідно застосовувати міжнародний інструмент оцінки «Міжнародну класифікацію функціонування діяльності та участі» та згідно встановлених порушень встановлювати індивідуальні реабілітаційні цілі для пацієнтів. Застосування мінеральної лікувальної води призводить до покращення функції печінки, що підтверджено результатами біохімічного дослідження крові пацієнтів. Висновки. Найбільшу популярність у відділенні за призначенням традиційно займають преформовані фізичні чинники (фізпроцедури) застосування яких викликає великі дискусії серед професійної спільноти та потребує більш детального вивчення з точки зору науково-доказової практики.Laparoscopic cholecystectomy (LCС) is the most commonly performed surgical intervention. The presence of diseases of several body systems in individuals may indicate metabolic syndrome. The consequences of cholecystectomy are manifested by various symptoms and are generally called postcholecystectomy syndrome. The purpose of the article is to analyze the methods and means of rehabilitation of patients after LCC at the sanatorium stage on the example of the functioning of the Department "Lavanda Sanatorium" of CJSC "Ukrprofozdorovnytsia" of the sanatorium-resort complex "Morshynkurort". Research methods: analysis and synthesis of scientific and methodological literature, analysis of methods and means of rehabilitation of patients after LCC for one calendar year. A total of 1296 people diagnosed with gallbladder and biliary tract diseases received rehabilitation services, including those after LCC. Patients undergoing rehabilitation in the post-acute and long-term stages after surgical interventions are treated at the Lavanda Sanatorium department. The treatment period is from 18-24 days at the patient's request. The criteria for the quality of rehabilitation services were as follows: improvement of health, disappearance of pain, dyspeptic phenomena, increased appetite, normalization of bowel movements, normalization of instrumental and laboratory blood tests, etc. Patients after LCC have signs of metabolic and postcholecystectomy syndromes. In addition to the dysfunction of the gastrointestinal tract, there are also limitations of other various body systems, their functions, activities and participation. Therefore, it is necessary to use the international assessment tool "International Classification of Functioning and Participation" and, according to the established disorders, to set individual rehabilitation goals for patients. The use of mineral therapeutic water from well No. 3 in the village of Horishne, Stryi district, Lviv region, in a dilution of 3.0-3.4 g/dm3 on the functional state of the liver of patients after LCC in the conditions of the Morshynkurort sanatorium-resort complex leads to an improvement in liver function, which is confirmed by the results of biochemical studies of patients' blood. Conclusions. Preformed physical factors (physical procedures), heat therapy, various baths, mud therapy, reflexology, microclysters, exercise therapy and massage are traditionally the most popular in the prescription department. However, the use of such remedies, in addition to the use of mineral healing water, is a matter of great debate among the professional community and requires more detailed study in terms of evidence-based practice in health care.