Стратегії реабілітації пацієнтів із жовчнокам’яною хворобою після холецистектомії

У статті здійснювали синтез та аналіз фахових наукових джерел з питань наслідків холецистектомії та стратегічних реабілітаційних рішень для зменшення дисфункцій. Аналізували показники індексу маси тіла (ІМТ) та індексу інсулінорезистентості (НОМА-ІR), рівень артеріального тиску (АТ) у 132 пацієнтів після лапароскопічної холецистектомії.
Через шість місяців після холецистектомії у пацієнтів жіночої та чоловічої статі відбулося статистично достовірне зростання (p<0,05) індексу маси тіла на 10,42 %, у жінок на 5,20 % у чоловіків; статистично достовірне зростання (p<0,05) рівнів систолічного артеріального тиску у пацієнтів обох статей. У жінок відбулося зростання систолічного артеріального тиску на 5,79 %, у чоловіків на 5,04 %. Виявлено статистично достовірне зростання (p<0,05) індексу інсулінорезистентості НОМА-IR, який зріс на 3,02 % у жінок та на 3,45 % у чоловіків. Висновок. Підвищення фізичної активності, дозовані спеціально підібрані фізичні навантаження, модифікація способу життя можуть знизити наслідки метаболічних дисфункцій. Це вимагає розробки реабілітаційних стратегій та впровадження втручань фізичними терапевтами, ерготерапевтами у складі мультидисциплінарних команд.

The article examines the long-term health consequences of cholecystectomy and considers rehabilitation strategies based on evidence-based practice. The study synthesized and analyzed professional scientific sources on the effects of cholecystectomy and strategic rehabilitation solutions to reduce dysfunction. We analyzed body mass index (BMI) and insulin resistance index (HOMA-IR), blood pressure (BP) in 132 patients (98 women and 34 men) after laparoscopic cholecystectomy. The patients' age was 54 ± 3,28 years. The arithmetic mean (x), standard deviation (S), and probability of differences in the study results (p) were calculated using the paired Student's t-test. The results were considered significant if the probability coefficient was p<0.05. The evaluation was performed twice: on the day of discharge after cholecystectomy (primary examination) and six months later (secondary examination) in an outpatient setting. Six months after cholecystectomy, a statistically significant increase (p<0,05) in body mass index by 10,42% in female and male patients and by 5,20% in male patients was observed. There was a statistically significant increase (p<0,05) in systolic blood pressure levels in patients of both sexes. In women there was an increase in systolic blood pressure by 5,79%, in men by 5,04%. There was a statistically significant increase (p<0,05) in the NOMA-IR insulin resistance index, which increased by 3,02 % in women and by 3,45 % in men. Conclusion. Such consequences of cholecystectomy are confirmed by the data of other scientists, indicating increasing metabolic dysfunction. Increased physical activity, dosed specially selected physical activity, and lifestyle modification can reduce the effects of metabolic dysfunction. This requires the development of rehabilitation strategies and the implementation of interventions by physical therapists, occupational therapists as part of multidisciplinary teams.