Типологія британських та українських діалогових дискурсивних практик

Дисертація присвячена встановленню типології та характеристиці етнокультурної специфіки британських та українських діалогових дискурсивних практик. У дисертації уперше розроблено нову теоретико-методологічну концепцію для встановлення типології британських та українських діалогових дискурсивних практик: форматної (усний, писемний, віртуальний тип діалогу), генезисної (природно-побутовий та соціальний (з його різновидами) тип діалогу) і жанрової (первинний і вторинний тип діалогу). Запропоновано нове розуміння діалогу як універсального та водночас етнокультурно-маркованого динамічного складного когнітивно-дискурсивно-комунікативного конструкта, який відтворюється у відношеннях інформаційного обміну та впливу комунікантів у різноформатних, різногенезисних і різножанрових діалогових дискурсивних практиках, й уточнено його визначення як інформаційно-асиметричної події, що процесуально розкривається в обмеженні взаємної свободи партнерів через постійну корекцію комунікативної поведінки один одного. Визначено гіперо-гіпонімічні відношення між ключовими термінами дисертації: “комунікація” / “діалог” / “дискурс” / “дискурсивна практика” / “мовленнєвий жанр”. Запропоноване нове для сучасних зіставно-типологічних студій трактування терміна “параметризація”, що передбачає дослідження мови як ідеалізованої системи людської когніції, яка забезпечує продукування діалогічних текстів, зумовлених форматом і жанром спілкування.

The thesis is devoted to typological categorization of British and Ukrainian dialogical discourse practices and ascertainment of their characteristic features. A new theoretical-methodological conception for the format (oral, written and virtual types of dialogue), genesis (natural-everyday, social with its subtypes) and genre (primary, secondary) typology of British and Ukrainian dialogical discourse practices has been worked out. The dialogue is viewed as a universal complex dynamic cognitive-communicative-discourse construct that finds its realization in various social situations of information exchange between language speakers. In particular, it reveals its linguocultural specificity in discourse practices of British and Ukrainian ethnic groups. The informational-asymmetrical nature of the dialogue revealed in partners’ mutual freedom restriction through the constant coordination of each other’s actions in communication has been established. The hypo-hyperonim relations between the key terms of the thesis, namely communication, dialogue, discourse, discourse practice, speech genre have been cleared out. A new understanding of the term “parameterization” that presupposes language investigation as an ideal system of human cognition and its constitutive role in dialogical texts production has been proposed for the contrastive-typological investigation.