Персоналізація фізичних навантажень студентів у закладах вищої освіти на основі даних мобільних додатків та носимих пристроїв

У статті досліджено проблему персоналізації фізичних навантажень студентів закладів вищої освіти на основі використання мобільних додатків та носимих пристроїв. Метою роботи було обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність індивідуалізації фізичних навантажень із застосуванням показників частоти серцевих скорочень і рівня щоденної рухової активності, отриманих за допомогою цифрових засобів моніторингу. У дослідженні взяли участь 48 студентів 1-2 курсів віком 18-20 років, які були розподілені на контрольну та експериментальну групи. Використано методи аналізу науково-методичної літератури, педагогічного експерименту, тестування фізичної підготовленості (6-хвилинний біг, індекс Руф’є, вимірювання частоти серцевих скорочень), аналізу даних мобільних застосунків та методи математичної статистики із застосуванням t-критерію Стьюдента. Результати дослідження засвідчили статистично достовірне покращення показників аеробної витривалості, функціонального стану серцево-судинної системи та рівня щоденної рухової активності в експериментальній групі (p < 0,05). Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між кількістю кроків і результатами тесту на витривалість. Зроблено висновок, що персоналізація фізичних навантажень на основі цифрового моніторингу є ефективним засобом підвищення результативності занять з фізичного виховання та формування навичок самоконтролю у студентів.

The article examines the problem of personalising physical activity for students in higher education institutions based on the use of mobile applications and wearable devices. The aim of the study was to substantiate and experimentally verify the effectiveness of individualising physical activity using heart rate and daily physical activity levels obtained through digital monitoring devices. The study involved 48 first- and second-year students aged 18-20, who were divided into control and experimental groups. Methods of analysis of scientific and methodological literature, pedagogical experiment, physical fitness testing (6-minute run, Ruffier index, heart rate measurement), analysis of mobile application data and methods of mathematical statistics using Student's t-test were used. The results of the study showed a statistically significant improvement in aerobic endurance, functional state of the cardiovascular system, and level of daily physical activity in the experimental group (p < 0.05). A positive correlation was found between the number of steps and the results of the endurance test. It was concluded that personalising physical activity based on digital monitoring is an effective means of improving the effectiveness of physical education classes and developing self-control skills in students.