Індивідуально-орієнтований підхід до формування діалогічної компетентності дошкільників з порушенням інтелектуального розвитку

Abstract

У дисертаційному дослідженні було структурно досліджено проблему формування діалогічної компетентності дошкільника з порушеннями інтелектуального розвитку в родинному середовищі на основі аксіологічного, біопсихосоціального гуманістичного, акмеологічного, гносеологічного, контекстного, системного, діяльнісного, індивідуально-орієнтованого, міждисциплінарного, сімейноцентрованого, особистісно-орієнтованого, та функціонального підходів; здійснено системний теоретико-методологічний та історичний аналіз проблеми формування діалогічної компетентності дітей з порушенням інтелектуального розвитку дошкільного віку з позицій міждисциплінарного підходу. Різнобічно розглянуто значення формування діалогічної компетентності дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку, а також вплив на цей процес бар’єрів та фасилітації соціального середовища. Науково схарактеризовано, розроблено й експериментально перевірено психолого-педагогічну технологію роботи з батьками з подолання бар’єрів та посилення фасилітації у середовищі родини. Зазначена технологія спрямована на створення психолого-педагогічних умов у середовищі родини, що не перешкоджатимуть та сприятимуть формуванню діалогічної компетентності дошкільника з порушеннями інтелектуального розвитку, на формування у батьків психолого-педагогічних знань, вмінь та навичок для надання оптимальної підтримки дитині, організації виховної діяльності. Технологія роботи з батьками вибудовується на засадах партнерських відносин, надання всебічної підтримки родині.This research is the first scientific attempt of structural investigation of the issue of forming dialogic competence in preschool children with intellectual disabilities within the family environment, based on axiological, biopsychosocial humanistic, acmeological, gnoseological, contextual, systemic, activity-based, individually oriented, interdisciplinary, family-centered, personality-oriented, and functional approaches. A comprehensive theoretical-methodological and historical analysis of the formation of dialogic competence in preschoolers with intellectual disabilities was carried out from an interdisciplinary perspective. The significance of developing dialogic competence in children with intellectual disabilities, as well as the impact of social environmental barriers and facilitators on this process, was thoroughly explored. The psychological and pedagogical technology for working with parents to overcome barriers and enhance facilitation within the family environment was scientifically characterized, developed, and experimentally verified. This technology is intended to create the psychological and pedagogical conditions in the family environment that support rather than hinder the formation of dialogic competence in preschoolers with intellectual disabilities. It also aims to develop parents' psychological and pedagogical knowledge, skills, and habits, needed for providing optimal support for the child and organizing educational activities. The technology for working with parents is based on principles of partnership and comprehensive support for the family.