Человек и Вселенная

В ходе когнитивного анализа взаимосвязи человека и универсума последовательно раскрываются атрибутивные свойства человека как продукта становления первой природы, агента второй природы и основания третьей природы. При этом показано, что последовательная смена форм природы есть не что иное как механизм самодвижения универсума. В качестве специфической шкалы для определения места человека в процессе саморазвертывания универсума используется ось эволюционного процесса. Генеральная функция человека во Вселенной определяется как реновация универсума, то есть перевод универсума из фазы материализации в фазу дематериализации. Данный переход постигается путем изучения ноумена человека. Жизнь и смерть человека рассматриваются как переход его с одного уровня самодвижения универсума на другой.
Для преподавателей вузов, аспирантов, студентов, исследователей проблем построения информационной модели человеческой личности и социальных процессов, а также для всех тех, кто интересуется проблемами системного освоения потенциального социального мира, социума и механизма саморазвертывания общественной жизни.

In the course of cognitive analysis of the relationship of man and the universe are revealed consistently attribute the properties of man as a product of the formation of first nature, second nature, the agent and the grounds third nature. It is shown that the succession of forms of nature is nothing more than a mechanism of self-motion of the universe. As a specific scale for determining the place of man in the process of self-unfolding of the universe using the axis of the evolutionary process. General function of man in the universe is defined as the renovation of the universe, the universe is a translation from phase to phase of materialization of dematerialization. This transition is perceived by examining the noumenon of man. Life and death of a person considered to be its transition from one level of self-motion of the universe to another.
For university professors, graduate students, researchers, the problems of building information model of the human personality and social processes, as well as for all those interested in the problems of system development potential of the social world, society and the mechanism of self-unfolding of social life.

В ході когнітивного аналізу взаємозв'язку людини і універсуму послідовно розкриваються атрибутивні властивості людини як продукту становлення першої природи, агента другої природи і заснування третьої природи. При цьому показано, що послідовна зміна форм природи є не що інше як механізм саморуху універсуму. В якості специфічної шкали для визначення місця людини в процесі саморозгортання універсуму використовується вісь еволюційного процесу. Генеральна функція людини у Всесвіті визначається як реновація універсуму, тобто переклад універсуму з фази матеріалізації в фазу дематеріалізації. Даний перехід осягається шляхом вивчення ноумена людини. Життя і смерть людини розглядаються як перехід його з одного рівня саморуху універсуму на інший.
Для викладачів вузів, аспірантів, студентів, дослідників проблем побудови інформаційної моделі людської особистості і соціальних процесів, а також для всіх тих, хто цікавиться проблемами системного освоєння потенційного соціального світу, соціуму та механізму саморозгортання суспільного життя.