Науковий світогляд школяра як інтегральне особистісне утворення та проблеми його формування

Abstract

У статті розглянуто основні підходи до трактування понять «світогляд», «науковий світогляд», «наукова картина світу» та «фізична картини світу». Єдиного погляду на визначення цих термінів немає. З’ясовано, що більшість учених вважають світогляд системою знань особистості, на основі яких формуються погляди, переконання, цінності, ідеали та загальні уявлення про наукову картину світу. Розглянуто науковий світогляд в аксеологічному та моральному контекстах та як унікальну форму свідомості. Інтегральність наукового світогляду учнів пояснюється індивідуальністю та системністю мислення, тісними міжпредметними зв’язками та сформованими уявленнями про наукову картину світу. Виділяють міфологічний, релігійний, філософський та науковий світогляди. Саме заклади загальної середньої освіти є осередком формування наукової картини світу підростаючого покоління. Важливе значення має створення належних педагогічних умов, що сприяють всебічному розвитку особистості і формуванню ключових компетентностей як передумови усвідомлення та осмислення основ наукової картини світу. У ході освітнього процесу учні здобувають знання, досвід продуктивної діяльності, формують та корегують власні переконання й принципи у відповідності до поставленої мети. Тому важливо визначити та конкретизувати основні шляхи формування наукового світогляду учнів. Адже методична основа формування наукового світогляду в освітньому процесі, включає такі складники: цільовий, змістовний, процесуальний, діагностичний та оцінювальний. Кожен визначений аспект потребує прояву педагогічної майстерності, професійної наполегливості, системної та ефективної організації роботи учнів на уроках та в позаурочний час. Сформованість наукового світогляду залежить від взаємодії всіх учасників освітнього процесу.The article deals with the main approaches to the interpretation of the concepts of “worldview”, “scientific worldview”, “scientific picture of the world”, “physical picture of the world”. There is no single view on the definition of these terms. It has been found that most scientists consider worldview to be a system of knowledge of a person, on the basis of which views, beliefs, values, ideals and general ideas about the scientific picture of the world are formed. The content and essence of the structural components of a person's scientific worldview are determined. The scientific worldview is considered in the axiological and moral contexts and as a unique form of consciousness. There are mythological, religious, philosophical and scientific world-views. General secondary education institutions are the center of formation of the scientific picture of the world of the younger generation. It is important to create appropriate pedagogical conditions that promote the comprehensive development of the individual and the formation of key competencies as a prerequisite for understanding and comprehending the foundations of the scientific worldview. In the course of the educational process, students acquire knowledge, experience of productive activity, form and adjust their own beliefs and principles in accordance with the goal. Therefore, it is important to identify and specify the main ways of forming students' scientific worldview. After all, the methodological basis for the formation of a scientific worldview in the educational process includes the following components: target, content, procedural, diagnostic and evaluative. Each of these aspects requires pedagogical skills, professional perseverance, systematic and effective organization of students' work in class and after school hours. The formation of a scientific worldview depends on the interaction of all participants in the educational process.