Дистанційна освіта у закладах вищої медичної освіти України: недоліки та переваги

Метою статті є аналіз недоліків та переваг дистанційного навчання під час організації освітнього процесу
у закладах вищої медичної освіти України. Для досягнення мети було використано такі методи дослідження: аналіз
науково-педагогічної літератури, узагальнення, формулювання висновків.
Визначено, що дистанційна освіта – це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом,
що реалізується в основному за технологіями дистанційного навчання. Як стверджує учений, технології дистанційно-
го навчання складаються з педагогічних та інформаційних технологій дистанційного навчання.
Стверджується, що дистанційна освіта під час підготовки лікарів – це інноваційна організація освітнього проце-
су, яка реалізується у специфічній педагогічній системі, що базується на принципі самостійної освіти лікаря й інте-
рактивної взаємодії викладача та студента.
У результаті дослідження розглянуто позитивні та негативні аспекти дистанційного навчання. Відповідно до
положень наукових досліджень учених провідних ЗВМО нами визначено, що недоліки та переваги дистанційної освіти
є спільними для усіх регіонів нашої країни. Серед позитивних аспектів ̶ інноваційні форми взаємодії, економія коштів,
можливість сумісництва з роботою, доступність навчальних матеріалів, свобода в часі і просторі; недоліками є недо-
статнє технічне оснащення, брак реального спілкування, мотивації і самоорганізації студентів. Попри те, що дис-
танційній освіті притаманна низка переваг, можемо стверджувати, що зазначена форма навчання як основна не
підходить для навчання студентів саме медичних ЗВО. Зважаючи на вищезазначене, перспективу подальших розвідок
із цього напряму вбачаємо у розробленні науково-методичних матеріалів для підвищення рівня самоорганізації, моти-
вації та самодисципліни студентів-медиків.

The aim of the article is to analyze the disadvantages and advantages of distance learning during the organization of the educational
process in institutions of higher medical education in Ukraine. To achieve this goal, the following research methods
were used: analysis of scientific and pedagogical literature, generalization, formulation of conclusions.
It is noted that distance education is a form of learning equivalent to full-time, part-time and part-time education, which is
implemented mainly by distance learning technologies. According to the scientist, distance learning technologies consist of pedagogical
and information technologies of distance learning.
It is claimed that distance education in the training of doctors is an innovative organization of the educational process,
which is implemented in a specific pedagogical system based on the principle of independent doctor’s education and interactive
interaction between teacher and student.
The study examines the positive and negative aspects of distance learning. According to the research of leading ZVMO
scientists, we have identified that the disadvantages and advantages of distance education are common to all regions of our
country: among the positive aspects ̶ innovative forms of interaction, cost savings, the possibility of combination with work,
availability of educational materials, freedom in time and space; the disadvantages are: technical equipment, lack of real communication,
motivation and self-organization of students. Despite the fact that distance education has a number of advantages,
we can say that this form of education as the main, is not suitable for teaching students of medical health care. Given the above,
the prospect of further research in this area is considered in the development of scientific and methodological materials to
increase the level of self-organization, motivation and self-discipline of medical students.