Аналогія як явище в системі прогностичних методів у педагогіці

Властивість мислення і досвіду пізнавальної діяльності людини - переносити знання про знання і способи дій з одного об'єкта на інший і на цій основі набувати нові знання. В основі
мисленнєвого переносу наявної у свідомості людини первинної інформації лежать розумові операції порівняння, спостереження, аналізу й синтезу, які стимулюються, на перший погляд, деякою подібністю за формою, структурою, можливими функціями, властивостями, притаманними об'єктам, що порівнюються. За цього прискорюється усвідомлення і розуміння нового, що буває майже неможливим без порівняння з аналогом дійти висновку щодо узагальнення
спільного й конкретизації відмінного між двома об'єктами. Знаходження елементів подібності й відмінності між об'єктами (явищами, процесами тощо), що засвоюються, і є методом
величезної евристичної цінності, який називається аналогією. Її сутності, місцю і ролі в науковому й освітньому пізнанні, одному із групи прогностично-наукових методів у педагогіці,
присвячується дана стаття.

Свойство мышления и опыта познавательной деятельности человека - переносить знание о знании и способах действий по один объект на другой и на этой основе приобретать новые
знания. В основе мисленневого переноса имеющегося в сознании человека первичной информации лежат умственные операции сравнения, наблюдения, анализа и синтеза, которые стимулируются, на первый взгляд, некоторым подобием за формой, структурой, возможными
функциями, свойствами, присущими объектам, которые сравниваются. При этом ускоряется осознание и понимание новое, которое бывает почти невозможным без сравнения с аналогом прийти к выводу относительно обобщения общего и конкретизации отличного между двумя объектами. Нахождение элементов подобия и отличия между объектами (явлениями, процессами и тому подобное}, которые усваиваются, и являются методом огромной эвристической ценности, который называется аналогией. Ее сущности, месту и роли 6 научном и образовательном познании, одному из группы прогностически научных методов в педагогике,
посвящается данная статья.

The property of thinking and experience of cognitive activity of a person consists in transferring knowledge about knowledge and ways of action from one object to another and on this basis – acquiring new knowledge. The basis of the thought transfer of the primary information available in the human consciousness is mental operations of comparison, observation, analysis and synthesis, which are, at first glance, stimulated by some similarity in form, structure, possible functions, and properties inherent to
comparable objects. This accelerates the process of awareness and understanding of the new, which could almost be impossible without comparing with the analogue to reach a conclusion on the
generalization of the joint and concretization of the distinction between the two objects. The search for similar and different elements between objects (phenomena, processes, etc.) that are mastered is a method of great heuristic value, which is called analogy. This article investigates the essence, place and
role of one of the prognostic methods of pedagogical science in scientific and educational cognition.