Мультиплікаційні та мультимедійні фільми як засіб підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання мультиплікаційних і мультимедійних фільмів у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури; анкетування; педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Організація дослідження: в освітній процес здобувачів 4 курсу факультету фізичного виховання і спорту ХНПУ імені Г.С. Сковороди було впроваджено елементи мультимедійного навчання, а саме відеоінструкції, мультиплікаційні фільми, цифрові тренажери, навчальні фільми, анімаційні ролики, художні кінострічки, що мали педагогічну цінність. Перегляд супроводжувався обговоренням, аналізом педагогічних ситуацій і виконанням практичних завдань. Результати експерименту засвідчили, що використання мультиплікаційних і мультимедійних фільмів підвищує мотивацію студентів до навчання, покращує розуміння технічних елементів рухів, сприяє розвитку комунікативних і творчих компетентностей, формує педагогічне мислення та емоційну залученість у освітній процес. Висновки: заняття з мультимедійним компонентом проходять більш динамічно й емоційно, стимулюють до активної участі в обговореннях і самостійного пошуку інформації, створюють позитивний психологічний клімат у групі.

The purpose of the study is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of using animated and multimedia films in the professional training of future specialists in physical education and sport. Research methods: theoretical analysis of scientific literature; questionnaire survey; pedagogical observation; and statistical methods. Research organization: multimedia learning elements were integrated into the educational process of fourth-year students of the Faculty of Physical Education and Sport at H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. The educational content included video instructions, animated films, digital simulators, educational videos, animated clips, and feature films with pedagogical value. The viewing process was accompanied by discussions, analysis of pedagogical situations, and practical tasks. Results: the experiment demonstrated that the use of animated and multimedia films increased students’ learning motivation, improved their understanding of technical movement elements, promoted the development of communicative and creative competencies, and enhanced pedagogical thinking and emotional engagement in the educational process. A comparative analysis of the responses of education seekers to the questionnaire questions before and after the experiment was carried out using the chi-square criterion, which showed that no statistically significant changes were found for any individual question, but a significant increase in the share of positive responses to a number of key questions was recorded. Conclusions: classes incorporating a multimedia component were more dynamic and emotionally engaging, encouraged active participation in discussions and independent information seeking, and contributed to a positive psychological climate within the group.