Світогляд як модель реальності: богословський і релігієзнавчо-філософський аналіз

У дисертації вперше у вітчизняній філософії, богослов’і і релігієзнавстві здійснено комплексний аналіз феномена світогляду як моделі реальності із застосуванням функціонально-субститутивного підходу. Визначено його підставу і базові методологічні принципи. Запропоновано авторську концепцію множинності картин світу в рамках функціональнокомпонентного розуміння світогляду. Представлена філософська і епістемологічна аргументація неможливостi їх протиставлення та рівної вкоріненості в бутті. Обґрунтовано, що на відміну від релятивістської теорії, верифікація свiтоглядiв не потребує їх співвідношенні між собою. Протягом усього дослідження доведено тезу про ключову роль семіотичного та культурного форматування уявлень про реальність. У дисертації досліджено входження постметафізичного дискурсу в філософію і богослов'я ХХ-ХХI століть. Виявлено значний зсув критеріїв атеїстичної ідентифікації, що дозволило визначити симетричність світоглядних структур на прикладі формально опозиційних систем: християнства і атеїзму. Автор послідовно проводить аналіз світоглядних положень в різних дослідницьких підходах: матеріалістичному і релігійному. У цьому ключі дано аналіз фундаментальних положень світогляду, таких як: сенс життя, онтологія свідомості, рівні сприйняття «Я», самоідентифікація, екзистенційна криза, співвідношення наукової методології і світоглядних передумов, і т.д. Мета дисертаційного дослідження полягає в комплексному богословському і релігієзнавчо-філософському аналізі світогляду як смислового конструкту взаємодії з дійсністю на основі функціонально-субститутивного підходу.

In the thesis for the first time in the national philosophy, theology and religious studies a comprehensive analysis of the worldview phenomenon as a model of reality with the use of a functional and substitutive approach was carried out. Its basis and basic methodological principles are determined. The author proposed the concept of a plurality of the worldview within the functional component understanding of the worldview. The philosophical and epistemological argumentation of their non-opposability and equal rootedness in being is presented. It has been substantiated that, unlike the relativistic theory, their verification does not need their relationship with each other. In continuation of the entire study, the thesis about the key role of semiotic and cultural formatting of ideas about reality has been proved. In the thesis, the occurrence of post-metaphysical discourse in philosophy and theology of the XX-XXI centuries is investigated. A significant shift in the criteria of atheistic identification was revealed, which made it possible to determine the invariance of ideological structures on the example of formally opposition systems: Christianity and atheism.
The author consistently analyzes worldviews in various research approaches: materialistic and religious. In this vein, an analysis of the fundamental provisions of the worldview such as the meaning of life, the ontology of consciousness, the levels of “I” perception, self-identification, existential crisis, the relationship of scientific methodology and ideological prerequisites, etc. is given.
The purpose of the dissertation research consists in the complex theological, religious and philosophical analysis of the worldview as a semantic construct of interaction with reality on the basis of a functional and subjective approach.